Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота: Сутність та види податків в Україні

Индекс материала
Курсова робота: Сутність та види податків в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7

 

 

 

Курсова робота: Сутність та види податків в Україні

 

 

 

Опрацювавши необхідну літературу, студент повинен вивчити і знати такі питання:

1. Податки та інші форми платежів до бюджету: плата, внески, відрахування, збори.

За економічною сутністю податки є обов'язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фі­зичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна із форм вирівнювання доходів юридичних i фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх .сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотний зв'язок Із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат.

Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація.

За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її податкову систему. Податкова система кожної держави має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних ознак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі.

У класичному плані всі податки поділяються на державні й місцеві, прямі й опосередковані (непрямі), податки з юридичних і податки з фізичних осіб, натуральні й грошові, звичайні і надзвичайні. Податки, які надходять до державного бюджету, називаються державними. Вони встановлюються законами держави або декретами уряду. Місцеві податки та збори теж встановлюються законами держави, але місцеві органи влади мають повні права щодо обкладання цими податками. Вони можуть диференціювати ставки, податків у межах ставки, визначеної законом, надавати додаткових пільг окремим платникам, змінювати строки сплати.

Залежно від об'єкта оподаткування, податки поділяються на прямі і непрямі або опосередковані. Коли об'єктом оподаткування є прибуток, земля, капітал або дохід юридичної чи фізичної особи, то це податок прямий, він залежить від величини певної власності. Прикладом цього можуть бути податки на прибуток підприємств, доходи громадян, на землю, майно тощо.

2. Структура доходів бюджету на 2008-2009 рр. Дати її характеристику (таб.1)

Таблиця № 1

Аналіз структури надходжень в бюджет податків і платежів в 2008- 2009 р. р. (млн. грн.)

Види податків та платежів

Надходження податків - 2008р.

Питома вага в загальних надходженнях (%)

Надходження податків – 2009р.

Питома вага в загальних надходженнях (%)

ПДВ

98 628 605,7

57,7

94 839 598,9

54

Акцизний збір і т.д.

72 262 180,5

42,3

80 636 646,8

46

Всього

170 890 786,2

100

175 476 245,7

100

3. Види прямих і непрямих податків, їх місце в податковій системі України.

Інструментом формування прибуткової частини бюджету є система податків. Податки це обов'язкові платежі, що нормуються до державного або місцевого бюджету, які вносять окремих осіб, підприємства, організації і установу. Податки розділяють на прямі і непрямі. До прямих податків належать податки з прибутку (прибутковий податок), спадщини, землі, будівель і тому подібне. До непрямих - мито, податок на додану вартість, акцизи і інші.

Податкова система є основою формування державного бюджету і податкової політики. Саме ради формування державного бюджету держава здійснює політику оподаткування і використання накопичених коштів на різноманітні суспільні потреби.

Податкова політика має велике значення для фінансової системи загалом, оскільки від її гнучкості залежить вплив фінансової системи на виробництво, зокрема на стимулювання виробництва. Для збалансування економічної системи найкращої є така система оподаткування, в якій відносно зростає частка прямих податків і меншає частка непрямих.

Прибуткова частина бюджету України сформована такою системою податків (прямі податки):

• платежі підприємств і організацій з прибутку (прибутку),

• прибутки від зовнішньої торгівлі, податки з населення, прибутковий податок, на прибутки від підприємницької діяльності і інші види прибуткового податку;

Непрямі податки:

• податок на додану вартість (НДС);

• акцизний збір;

• державне мито, місцеві податки і прибутки;

• відрахування на геологорозвідувальні роботи;

• надходження в Фонд ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи,

• надходження від реалізації державних позик

4. Роль податків у фіскальній політиці держави.

Фіскальна політика - це заходи уряду спрямовані на збереження повної зайнятості та виробництва не інформованого ВВП шляхом зміни державних видатків системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування і державних витрат.

Основні функції фіскальної політики:

1. Вплив на стан господарської кон'юнктури.

2. Перерозподіл національного доходу.

3. Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування державних програм.

Основні джерела доходів.

1. Податки

2. Власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності.

3. Платежі за ресурси згідно діючим законодавствам належать державі.

4. Позики у формі облігацій.

Мета фіскальної політики - домогтися макроекономічної стабільності та нормального рівня безробіття на основі розвитку виробництва за допомогою:

Зменшення податків і збільшення державних інвестицій

Зменшення інфляції шляхом збільшення податків і зменшення інвестицій у виробництво.

Використання тих чи інших методів фіскальної політики залежить від стану, в якому знаходиться економіка. Коли при економічному зростанні спостерігається високий сукупний попит, що загрожує вибухом інфляції, уряд підвищує ставки податків, водночас обмежуючи, державні витрати. І навпаки, за умов спаду або кризи економіки ставки податків знижуються, а державні бюджетні видатки зростають.

Виділяють два види фіскальної політики: дискреційну, недискреційну. Дискреційна фіскальна політика проявляється тоді коли держава регулює податки і державні витрати з метою зміни реального обсягу національного виробництва й зайнятості, контролю над інфляцією і прискоренням економічного зростання. Недискреційна фіскальна політика означає використання вмонтованих стабілізаторів (податків, допомоги за безробіттям і малозабезпеченістю тощо).

Література: I – 1, III – 1- 5.

(Закони України "Про державний бюджет на 2008 та 2009р.р.; Підручник під ред. Федосова В.М. "Податкова система України", К., 1994 с.10 –33.; Навчальний посібник під ред. Гега П. "Основи податкового права” , К., 1998 с.67 – 73. Навчальний посібник під ред. Крисоватого А.І. "Податкова система" Т., 2004 с.9 – 31.). Підручник під ред. Онисько С.М. "Податкова система", видав. "Магнолія плюс", Л. 2004 і 2005р.р. с.5 – 32., Щорічний статистичний довідник України (2008р., 2009р.).

 

Самостійна робота № 2

Тема: "Податкова система і податкова політика держави"

З даної теми студент повинен вивчити: сучасну податкову систему України; етапи становлення та її ефективність; податкову політику держави та її напрямки.

Особливу увагу необхідно звернути на такі питання:

1. Критерії формування податкової політики в правовій державі.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з метою збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності. При цьому держава не може задовольнитися лише загальними пропорціями розподілу ВНП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Інакше кажучи, податкова політика ведеться за народним прислів’ям “щоб і вівці були цілі, і вовки ситі”. Це досягається за умови наукового поєднання критеріїв податкової політики: фіскальної досконалості, економічної ефективності, соціальної справедливості, стабільності, гнучкості.

Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій зобов’язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджету. Через прибутки та видатки центрального уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему, здійснюється пряме державне регулювання економіки.

Джерелом формування коштів бюджету є:

- по-перше власні доходи держави, тобто надходження платежів за ресурси, що належать їй відповідно до законодавства;

- по-друге, податки, які сплачують юридичні і фізичні особи зі своїх доходів.

Перехід до ринкових відносин, розвиток нових форм власності зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті податки стають основних джерелом формування коштів бюджету.

2. Вплив оподаткування на інвестиції та економічний ріст в країні.

Найбільш реальним джерелом надходжень у національну економіку через високі темпи одержання стали кошти іноземних інвесторів. За обсягом залучених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) Україна значно відстає від інших східноєвропейських країн.

Для підвищення інвестиційної привабливості і реформування соціально-економічного становища в Україні указами Президента та відповідними законами були введені спеціальні режими інвестиційної діяльності в 9 регіонах.

До такого режиму входять спеціальний митний, податковий і інші режими економічної діяльності. Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) і спеціальних економічних зонах (СЕЗ).

3. Основні напрями вдосконалення чинної податкової системи України.

Чинна податкова система потребує якісного реформування. Таке реформування має здійснюватися цілеспрямовано, системно, відкрито, виважено за складовими і поступово у часі. Це потрібно аби відбулося вирішення спектру цільових задач системного реформування. До них треба віднести: забезпечення результативності змін; залучення до процесу всіх суб’єктів відносин; базування на інтересах громадянського суспільства і всіх громадян України; забезпечення адекватного і прогнозованого реагування суб’єктів сплати по датків на зміни, що запроваджуються, їх прилаштування до нових вимог.

Окрім того, процес трансформації не може допустити будь-якого, навіть тимчасового зменшення ресурсів державно-фінансового перерозподілу, оскільки це може стати політичною причиною зупинки нововведень. Такий під хід вимагає розробки збалансованої, взаємо узгодженої, послідовно й динамічно виконуваної стратегії реформування податкової системи.

Література: I – 1, III – 1-5

(Навчальний посібник під ред. Крисоватого А.І. "Податкова система" Т., 2004 с 43 –61; Підручник під ред. Соколовської А.М. "Податкова система України: теорія і практика становлення", К., 2001 с.337 – 350; Підручник під ред. Онисько С.М. "Податкова система", видав. "Магнолія плюс", Л. 2004 і 2005р.р. с.20 – 32., Журнал "Фінанси України" №7 2001р. с.115 –119).

 

Самостійна робота № 3

Тема: "Організація державної податкової служби і податкової роботи"

Студенту необхідно опрацювати Закон України "Про державну податкову службу" та звернути увагу на такі питання:

1. Права й відповідальність працівників державних податкових органів, їх персональні звання;

Посадові особи державних податкових органів зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на державні податкові органи функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державних податкових органів своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб державних податкових органів, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Посадові особи державних податкових органів зобов'язані дотримуватись комерційної та посадової таємниці.

Скарги на дії посадових осіб державних податкових органів подаються до тих державних податкових органів, яким вони безпосередньо підпорядковані.

Працівники державних податкових органів при виконані посадових обов’язків є представниками держави і охороняються законом нарівні з працівниками правоохоронних органів. Вони зобов’язані суворо додержуватись Конституції та законів України.

2. Соціальний статус працівників державних податкових органів;

Загальні права, обов’язки та обмеження для всіх державних службовців закріплено в основному нормативному акті, що регулює трудову діяльність цієї категорії працівників у Законі України “Про державну службу”. У ньому в загальному вигляді визначені основні права, обов’язки та обмеження державних службовців, які вони незалежно від відомчої належності, державної функції та займаної посади повинні виконувати.

3. Облік платників податків в державних податкових органах. Порядок реєстрації платників податків, облікові документи.

Реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:

  • прізвище, ім'я та по батькові;

    · дата народження;

    · місце народження (країна, область, район, населений пункт);

    · місце проживання;

    · місце основної роботи;

    · види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.

    Фізичні особи-платники податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зобов'язані:

    · зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів;

    · подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну вказаних даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

    Фізичні особи-платники податків та інших обов'язкових платежів, які не подають інформацію для занесення до Державного реєстру або подають її у перекрученому вигляді, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України. Ця норма не застосовується до осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

    Література: I – 12, 19, II – 14, III – 1 – 5

    (Навчальний посібник під ред. Крисоватого А.І. "Податкова система" Т., 2004 с. 70 – 79).

    Підручник під ред. Онисько С.М. "Податкова система", видав. "Магнолія плюс", Л. 2004 і 2005рр. с.33 – 57.

     

    Самостійна робота № 4

    Тема: "Ухилення від податків та їх перекладання"

     

    З даної теми слід знати такі питання:

    1. Особливості ухилення від податків в сфері тіньової економіки;

    Українська податкова система формується в складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу, супроводжуючись кризовими явищами практично у всіх сферах суспільного життя. За таких умов широкого поширення набувають порушення податкового законодавства.

    Низький рівень правосвідомості “нових” підприємців у поєднанні з надто високими податковими ставками криміналізували виробництво, торгівлю та інші сфери господарської діяльності. Щоб уникнути оподаткування, деякі підприємці вишукують прогалини в чинних законодавчих актах, замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають по декілька гривневих і валютних рахунків, вдаються до інших хитрощів.

    2. Боротьба з ухиленням від сплати податків;

    Актуальність розробки даної проблеми випливає із необхідності вироблення комплексу правових, організаційно-управлінських та інших заходів, спрямованих на виявлення і попередження правопорушень у сфері оподаткування, які повинні проводитися тільки в рамках чинного законодавства і ні в якому разі не обмежувати або порушувати права і законні інтереси платників податків.

    Актуальність проблеми боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування обумовлюється тим, що, як свідчить практика боротьби з цими злочинами, в державі спостерігається тенденція росту і підвищення їх суспільної небезпеки. Крім того, на динамічність процесів, які відбуваються в економіці країни, значною мірою впливають об'єктивні і суб'єктивні обставини, які сприяють вчиненню злочинів у цій сфері, що безумовно відбивається на заходах щодо їх попередження.

    3. Ухилення від податків у сфері міжнародного бізнесу та його напрямки.

    Українська податкова система формується в складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу, супроводжуючись кризовими явищами практично у всіх сферах суспільного життя. За таких умов широкого поширення набувають порушення податкового законодавства.

    Низький рівень правосвідомості “нових” підприємців у поєднанні з надто високими податковими ставками криміналізували виробництво, торгівлю та інші сфери господарської діяльності. Щоб уникнути оподаткування, деякі підприємці вишукують прогалини в чинних законодавчих актах, замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають по декілька гривневих і валютних рахунків, вдаються до інших хитрощів.

    Сьогодні керівники багатьох комерційних структур знають особливості, за якими підприємства звільняються від податків. Тому в їхніх статутах часто зазначаються такі види діяльності, як виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, ремонтно-будівельні роботи, роботи з благоустрою та ін. Фактично ж вони займаються торгівельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, ухиляючись від сплати податків.

    Більш того в статутах багатьох зареєстрованих малих підприємств, фірм відсутні дані про їх місцезнаходження, не передбачається відповідальність засновників та інших осіб по заборгованості.


Популярні роботи

Останні реферети