Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Світовий досвід розвитку малого підприємництва в Україні - Страница 4

Индекс материала
Курсова робота на тему: Світовий досвід розвитку малого підприємництва в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12
Страница 13
Страница 14
Страница 15
Операції третьої категорії, в яких з корейської сторони брали участь лише найбільші фірми, переслідувалася мета підняти окремі галузі вітчизняної промисловості на якісно новий рівень. Прикладом такої операції може служити технічна угода між корейською фірмою "Sumsung", американською компанією "Micron technology", і з японською корпорацією "Sharp". За умовами угоди корейська сторона заручилася правом експортувати в США кристалик для запам'ятовуючих пристроїв. Для цього недалеко від Сеула був побудований завод для виготовлення напівпровідників. За перші п'ять років експлуатації заводу сума експорту становила 650 мільйонів доларів. Почувши, що справа, почате цією фірмою приносить величезний прибуток до виробництва напівпровідників підключилися такі фірми, як "Daewoo" і "Gold Star". Можна послатися і на південнокорейське суднобудування. Запозичаючи технології (по початку з Японії, а потім з Англії, Франції, Норвегії і Голландії), Південна Корея по об'єму замовлень, що отримуються на судна вийшла на друге місце в світі. Оснащення південнокорейської промисловості новими видами обладнання відбувалося по різних каналах. Промислове обладнання поступало і по лінії комерційних позик, але аж ніяк не завжди разом з ними надавалася технологічна допомога, тому турбота про підготовку відповідних технічних кадрів лягала на плечі корейців. Інша картина складалася при передачі "know how". У відповідність з технічними угодами зарубіжна фірма брала на себе зобов'язання або направляти в Південну Корею технічних консультантів, або підготувати місцевих фахівців. У підготовці місцевих кадрів і перебувала особлива цінність зарубіжної технологічної допомоги, при умові, якщо вона знаходилася на рівні останніх досягнень НТР. Як відмічалося вище, що по сумарній вартості запозичення технологій не йшло ні в яке порівняння ні з прямими інвестиціями, ні тим більше з комерційними позиками. Однак, поступаючись їм у вказаному плані, іноземна технологічна допомога в багатьох випадках приносила більш позитивні результати, а іноді і більш швидку віддачу, ніж комерційні позики і прямі інвестиції. Ось чому останнім часом Південна Корея стала приділяти підвищену увагу запозиченню передової технології і залученню в змішані підприємства прямих інвестицій, якщо іноземні капіталовкладення обіцяють їй підвищення технічного рівня вітчизняної промисловості.

Розділ 3

3.1.Мексика

Не всі латиноамериканські країни минулі два десятиріччя характеризувалися помітним прогресом. Не дивлячись на спільність історичних доль, схожість соціально-економічних умов розвитку країн регіону, між ними існують значні відмінності. За винятком Куби, що будує соціалізм, і Нікарагуа, що здійснює глибокі прогресивні перетворення, всі латиноамериканські країни розвиваються по капіталістичному шляху. З них три країни -Бразілія, Мексика і Аргентина- значно перевершили інші країни по рівню розвитку промисловості, по зрілості капіталістичних відносин. Прогресивні зміни в галузевій структурі економіки цих країн сприяли ще більшому зміцненню їх позицій в регіональному промисловому виробництві.

Мексиканські Сполучені Штати - одні з найбільших держав Латинської Америки. Їх територія рівна 1958,2 тисяч квадратних кілометрів. По території серед країн західної півкулі Мексика займає п'яте місце. На півночі вона межує з Сполученими Штатами Америки, на півдні - з Гватемалой і Белізом. Мексика - країна гориста, більше за 50 % її території схильно вище за 1000 метрів над рівнем моря. Єдина рівнина - півострів Юкотан, вузькі низовини тягнуться також вздовж океанського побережжя. Водні ресурси розподілені надто нерівномірно, що спільно з іншими чинниками створює труднощі для господарювання сільського. Багато які райони Мексики потребують зрошування.

Країна багата корисними копалинами: нафта, газ, ртуть, срібло, цинк, свинець, уран і інші. Розвідані запаси нафти складають біля 9,8 мільярдів тонн, природного газу - 1826 мільярдів кубічних метрів. Мексика, найбільший в світі виробник срібла, займає сьоме місце в світі по видобутку цинку, сірки і солей, четверте - свинця і ртуті. По населенню Мексика - третя країна західної півкулі. У 1983 р. населення країни нараховувало більше за 70 мільйонів чоловік. Державна мова - іспанська, однак в багатьох віддалених районах широке поширення мають індіанські мови. У столиці країни - місті Мехіко, проживає 12,7 мільйонів чоловік. Разом з сусідніми містами Мехіко утворить одну з найбільших міських конгломерацій світу, в якій проживає 20 % населення країни. Це - найбільший індустріальний центр Латинської Америки, на нього і інші міста долини Мехіко біля 60 % промислового потенціалу країни. Мексика - федеративна республіка, що складається з 31 штату і Федерального округу. Верховна влада здійснюється президентом, що є главою уряду. Законодавча влада належить Національному конгресу, що складається з палати депутатів, що обирається терміном на три роки, і сенати, в яких обираються по два сенатори від кожного штату терміном на шість років.[9, c.3]

Мексика - найбільш розвинена країна Латинської Америки. По виробництву ВВПА і промисловій продукції вона займає друге місце в регіоні, поступаючись за цими показниками лише Бразілії. Так середньорічний приріст ВВП з 1965 по 1970 р. був рівний 6,9 %; в 1970 - 1974 рр. - 6,3 %. У період світової економічної кризи 1974 - 1975 рр. цей показник знизився, а потім в 1978 - 1980 рр. піднявся до 8 - 9 %. [9, c.4]

І хоч ВВП Мексики виріс в останні десять років більш ніж в 1,5 рази, вона все ще помітно відстає по прибутках на душу населення від розвинених капіталістичних країн, а серед країн Латинської Америки займає третє місце після Аргентини і Венесуели.

Вступаючи в нову фазу свого промислового розвитку, Мексика використала фінансову і матеріальну підтримку з боку розвинених держав, насамперед США. При цьому здійснювалася спеціалізація і кооперування на базі поступової інтеграції економічних структур Мексики з економікою розвинених капіталістичних країн. Ці чинники наклали глибокий відбиток на економічний розвиток Мексики, додавши йому суперечливий характер.

За післявоєнні роки істотні зміни зазнала структура ВВПА. Частка сільського господарства в ньому постійно падає. Так, в 1950 р. вона становила 23.8 %, в 1970 р. - 11.9, а в 1978 р. - вже 9.0 %. Поступово збільшується частка обробляючої промисловості ( дивись таблицю N 1 ).Однак по рівню обробляючої промисловості Мексика все ще сильно відстає від розвинених капіталістичних країн. По загальних показниках економічного розвитку Мексика наближається до такої країни, як Іспанія, поступаючись їй лише по розмірах продукції на душу населення ( дивись таблицю N 2 ).

Характеризуючи промисловість загалом, потрібно зазначити, що 80.7% всіх підприємств обробляючої промисловості складають дрібні виробництва, що належать національному або приватному капіталу і що використовують національну технологію. Вони в основному і забезпечують зайнятість населення. У 1960 р. на частку дрібних і середніх підприємств в обробляючій промисловості доводилося 71.5 % всіх вироблених продукції і 79.5 % всіх зайнятих в галузі.[9, c.10]

.

Держава проводить політику стимулювання середньої і дрібної промисловості, для чого створений Гарантійний фонд стимулювання середньої і дрібної промисловості. Відносно цих підприємств здійснюється преференційна податкова політика. У планах промислового розвитку країни приділяється велика увага дрібної і середньої індустрії. За даними на 1970 р. великих підприємств нараховувалося 1007 з числом зайнятих 477 тисяч чоловік, середніх - 2122 з числом зайнятих 365 тисяч чоловік і дрібних - 68036 з числом зайнятих 628 тисяч чоловік.

Інвестиції в економіку забезпечуються головним чином за рахунок збільшення державних вкладень. Державні інвестиції в економіку і соціальну інфраструктуру росли досить високими темпами протягом 1950 – 1970рр.

Важливим чинником економічного розвитку Мексики було зростання продуктивності праці. У той час, як зайнятість населення з 1960 по 1977 р. зросла в 2.1 рази, величина ВВП за той же період збільшилася в 4.7 рази.

У 1972 р. активи іноземних філій становили 52 % активів 300 найбільших підприємств в обробляючій промисловості. Однак прийняття в 1973 р. закону про стимулювання національних і регулюванні іноземних капіталовкладень запобігло подальшій капіталізації мексіканської економіки. Політика держави в регулюванні діяльності іноземного капіталу дозволяє місцевим компаніям вступати в конкуренцію не з всієї ТНК, а лише з її філіями в країні. Хоч іноземні філії і віддали контрольний пакет акцій, однак їх вплив відчувається повсюдно, оскільки 90 % великих і середніх підприємств обробної промисловості використовують іноземну технологію, будують своє виробництво на базі іноземного обладнання, марок і патентів. Але всупереч " заміні імпорту " і " мексиканізації" продовжують швидко збільшуватися іноземні капіталовкладення і ввезення товарів. Незважаючи на всі зусилля, уряду не вдалося припинити зростання інфляції. У 1976 р. ціни на споживчі товари зросли в порівнянні з 1973 р. більш ніж в 1.5 рази. Все це в поєднанні з світовою економічною кризою змусило уряд відмовитися від стабільності мексіканського песо.

1976 - 1977 роки були важкими для мексиканської економіки. Пожвавлення почалося з другої половини 1978 р., збільшилися капіталовкладення приватного сектора, знизилися темпи інфляції. У 1979 р. приріст ВВП становив 8 %, збільшилася зайнятість населення на 7.6 %. Але у важкому положенні виявилося сільське господарство, продукція якого знизилася на 3.5 %. [10, c.35]

Промисловість Мексики в 1980 - 1981 рр. розвивалася високими темпам. Швидко росли видобуток нафти, виробництво в галузях нафтохімічного комплексу, цементної промисловості і машинобудування.

Мексика першою в капіталістичному світі націоналізувала нафтову промисловість, експропріювавши в 1938 р. майно 17 іноземних компаній. Воно було передане в руки державної організації " Петролес мексиканос " ( Пемекс ). " Пемекс " є стержнем державного сектора економіки, а нафтова і нафтопереробна промисловість перетворилася в найважливішу галузь економіки, прибутки від якої йдуть на розвиток інших галузей, інфраструктури і сільського господарства.

На даний момент велика увага приділяється розвитку приватного сектора в економіці Мексики. Згідно з декретом від 15 серпня 1983 р. про розвиток і діяльність сектора " макиладорас ", підприємства цього типу можуть створюватися повсюдно. Декрет передбачає можливість створення таких підприємств у " вільній експортній зоні " на правах стовідсоткової іноземної власності, що ставить їх в особливі умови в порівнянні з більшістю діючих в Мексіці іноземних фірм, власність яких в акціонерному капіталі обмежена на 49 %. Якщо в 1966 р. в Мексіці діяли 12 підприємств цього типу, на яких було зайнято біля 3 тисяч чоловік, то до кінця 1987 р. - вже 1100 з числом зайнятих більш 300 тисяч чоловік.[11, c.13]



Популярні роботи

Останні реферети