Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Маркетинг в Україні - Страница 9

Индекс материала
Курсова робота на тему: Маркетинг в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Маркетинг, як філософія підприємництва, відображає схильність підприємства до теорії та практики суверенності споживача. Підприємство виробляє те. що потрібно споживачу і отримує прибуток за рахунок найбільш повного задоволення його потреб.

Маркетинг - це господарська концепція управління діяльністю підприємства та реалізації товарів (послуг, робіт), що орієнтована на виробництво, масовий збут, ринок чи споживача в залежності від стану ринку та комерційних цілей, які виникають перед підприємством.

Маркетинг має відношення до маркетингу конкретних товарів та послуг. Він виражається в розробці на рівні підприємства комплексних програм його створення, організації та реалізації на окремих сегментах ринку визначених товарів чи товарних груп.

У маркетингу використовується двоєдиний підхід:

  • всебічне вивчення ринку та адаптація діяльності підприємства під змінні вимоги ринкового середовища;

· активна дія на ринок за допомогою всіх доступних заходів.

2. Напрями міжнародної маркетингової діяльності українських підприємств.

Міжнародна продуктова політика є серцевиною маркетингової діяльності МНК. Це виражається в тому, що розробка нових виробів, розширення асортименту і своєчасне зняття з виробництва застарілих виробів, тобто цілеспрямоване творче формування збутової програми МНК, є головним фактором конкурентоспроможності як окремих товарів, так і підприємства загалом на ринках збуту, фактором стійкого і безпечного росту підприємства.

Товарна функція міжнародного маркетингу відповідаєна питання про те, що фірма планує експортувати: продукт, адекватний тому, що вона вже продає на національному ринку; продукт, адаптований до зовнішніх ринків; чи той самий продукт, але поданий як адаптований.

У будь-якому випадку, фірма або стандартизує свою продукцію, або адаптує її до умов закордонних ринків. Поєднання стандартизації й адаптації продукту може реалізовуватися за рядом напрямків:

1) У залежності від фізичних характеристик товару. У цьому випадку адаптація може бути обов'язковою і необхідною. Обов'язкова обумовлена місцевим законодавством, що приписує дотримання норм безпеки (обладнання автомобілів подушками безпеки, безпека матеріалів, що використовуються для дитячих іграшок), гігієнічних норм, а також технічних норм приписує норми усім виробникам для дослідження і використання вуглеводню. Необхідна адаптація залежить від особливих потреб і очікувань клієнтів у кожній країні, що виявляються з аналізом мотивації покупців і обмежень, що діють на ринку.

2) Стандартизація або адаптація у залежності від характеристик сервісу. Цей фактор завжди повинний враховуватися для промислових товарів, професійного устаткування, але також у ряді випадків і для споживчих товарів, для тих, які вимагають встановлення, підтримки працездатності, ремонту, постачання запчастин, чітких інструкцій з експлуатації мовою тієї країни, у яку фірма поставляє такі продукти.

3) Стандартизація або адаптація у залежності від символічних характеристик продукту. Будь-який товар, нехай навіть найпростіший і найзвичайніший, знаходить своє відображення у свідомості кожного споживача. Подібні враження від продукту залежать від культури країни і від субкультури співтовариств людей. Тому необхідно, абстрагуючись від нашого власного уявлення про продукт, зрозуміти, яке символічне сприйняття даного товару в країні в цілому і на різних сегментах ринку. Тут важливо проаналізувати самі символи (колір, форма, той чи інший об'єкт, особистість) і групи різних символів в одному товарі. Так, особливу увагу варто приділяти колірній гамі: адже, наприклад, у Китаї колір жалоби – це білий, а чорний – звичайний колір, червоний може символізувати смерті, (колір крові) або життєву силу.

4) Стандартизація або адаптація у залежності від витрат прийняття одного з двох рішень. Ясно, що коли є можливість проводити стандартизацію, це буде робитися, бо забезпечить економію від масштабу і дозволить використовувати накопичений досвід при діяльності па нових ринках. Не варто забувати, що значна кількість товарів із найскладнішою технологією виробництва і високою ціною взагалі ніяк не адаптуються ні до законодавства, ні до ринку як товари масового споживання, так і професійне устаткування (верстати, комплектуючі для ЕОМ і т. ін.).

Для селекції експортних ринків повинно бути проведено оцінки за наступною процедурою:

1) Географічна сегментація (загальні ринкові показники, специфічні показники за продуктом, оцінка ринкових потенціалів).

2) Соціально – економічна сегментація (характеристики споживача (кількісні і якісні показники), характеристики постачання (конкуренція, розподіл, середовище)).

3) Оцінка потенціалу продажів (ринки, сегменти).

4) Оцінка прибутковості (ранжирування ринків, фінальна селекція ринку).

5) Стратегічне планування.

Зрозуміло, ці процеси ітеративні й охоплені зворотними зв'язками.

3. Організація маркетингу на підприємстві. Основні розділи Положення про службу маркетингу на підприємстві.

З позиції менеджменту (управління бізнесом) всі підприємства, фірми мають спільну ознаку — вони є організаціями. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Складні організації мають такі загальні характеристики: ресурси, залежність від зовнішнього середовища, вертикальний і горизонтальний розподіл праці, необхідність ефективного управління. Із цих позицій управління організацією розуміють як процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формулювання й досягнення поставлених цілей. Ключ до успіху діяльності полягає в дотриманні й постійному забезпеченні певної логіки в організації управління підприємством. Основною передумовою ефективної роботи фірми є насамперед кваліфіковані дії її менеджерів, у тому числі менеджерів з маркетингу.

Організація маркетингу на підприємстві базується на відповідних організаційних структурах (підрозділах). Такі структури можуть створюватись згідно з виконуваними функціями, за географічними регіонами, товарами, марками, ринками тощо. В будь-якому разі в таких структурах здійснюються усі функції маркетингового менеджменту відповідно до цілей і завдань менеджменту підприємства.

До основних принципів організації маркетингу на підприємстві належать:

• цілеспрямованість — відповідність цілям, стратегії, політиці підприємства; спрямованість на пошук і задоволення потреб споживачів;

• чіткість і оптимальність організаційної структури відповідно до стратегії, цілей та завдань маркетингу;

• визначення напрямків діяльності — орієнтація на конкретну концепцію, чітке визначення функцій і завдань кожного підрозділу та його працівників;

• гнучкість — своєчасне реагування на зміни у навколишньому середовищі та можливостях підприємства;

• скоординованість і узгодженість дій маркетингових підрозділів (окремих працівників) для досягнення максимального ділового ефекту;

• економічність — витрати на маркетинг мають покриватись доходами від реалізації маркетингових заходів;

• наявність висококваліфікованих кадрів, постійна увага до їх вдосконалення;

• активна маркетингова політика — пошук нових ринків, вивчення потреб конкретних споживачів тощо.

Маркетингова організаційна структура фірми

Досягнення цілей підприємства залежить насамперед від вибраної стратегії фірми та її організаційної структури. У складі загальної організаційної структури відповідну організаційну структуру маркетингу на підприємстві можна визначити як сукупність служб, відділів, підрозділів, до складу яких входять працівники, що займаються маркетинговою діяльністю. Маркетингова діяльність, як відомо, передбачає дослідження ринку, вирішення питань товарної політики, управління процесами товарного руху — збуту продукції, ціноутворення, комунікації фірми та ін.

Маркетингові структури визначаються розміром ресурсів підприємства; специфікою його продукції і ринків, де вона реалізується; загальною структурою управління підприємством. Можлива велика кількість варіантів маркетингової структури. Але найчастіше маркетингову діяльність підприємства в його структурі об'єднують за функціями або товарами. Крім того, організаційна структура маркетингу може бути орієнтована на ринки і споживачів, на регіони або такі комбінації, як функції-товари, функції-ринки, функції-регіони.

Структура функціонального типу доцільна для підприємств, які мають невелику кількість товарів і ринків. Можливий варіант функціональної побудови відділу маркетингу показано на рис. 11. Функціональна організація маркетингу базується на розподілі праці згідно з існуючими і новими функціями, на спеціалізації працівників. Якщо номенклатура продукції невелика, функціональна організація маркетингу сприяє високій маневреності завдяки простоті управління. У разі розширення номенклатури продукції, що випускається й реалізується підприємством, виробнича маневреність знижується, оскільки збільшується період реакції на зміну зовнішніх умов. Функціональну структуру маркетингу характеризує слабка гнучкість стратегії, орієнтація на досягнення поточного ефекту — вона не сприяє динамізму й новаторству.

Таким чином, функціональна структура є ефективною формою організації тільки при усталеному виробництві обмеженого асортименту виробів. Її можна розглядати як базову при побудові інших організаційних структур маркетингу.

4. Завдання, права, обов’язки директора з маркетингових питань.

Завдання та обов'язки:

Начальник відділу збуту (маркетингу):

1. Забезпечує реалізацію матеріально-технічних ресурсів на будівельні об'єкти відповідно до затвердженої номенклатури та графіків виконання робіт, вивчення ринків і перспектив їх розвитку, виявлення незадовільнених потреб будівельних організацій у матеріалах і послугах, здійснення збутових операцій.

2. Контролює виконання постачальниками договірних зобов'язань, якість матеріалів і виробів, що надходять.

3. Готує рекомендації щодо випуску нових матеріалів і прогнозує ринковий попит, розробляє програму маркетингу, визначає основні вимоги до матеріально-технічних ресурсів, що застосовуються на будівництві, їх асортименту.

4. Бере участь у визначенні цін на продукцію підсобних виробництв.

5. Організовує оперативний облік руху матеріальних ресурсів, своєчасне передавання до центрального пункту контрольного обліку супровідних і товарно-транспортних документів для самовивозу матеріалів та виробів, сприяє розширенню централізованого постачання матеріалів і виробів із складів постачальників.

6. Здійснює контроль за діяльністю складського господарства щодо умов складування, зберігання, вантаження та розвантаження матеріалів і виробів.

7. Виявляє понаднормативні та неліквідні матеріали й вироби, готує їх до реалізації за встановленим порядком.

8. Керує працівниками відділу.


Популярні роботи

Останні реферети