Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Поняття та класифікація юридичних наук - Страница 4

Индекс материала
Курсова робота на тему: Поняття та класифікація юридичних наук
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12
Страница 13
Страница 14
Страница 15
Страница 16

4. Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.

27. Класифікація органів держави.

Органи держави класифікують по шести основним критеріям:

I. За роллю і місцем в системі державного апарату:

- первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;

- вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.

II. За напрямком та змістом діяльності:

- органи державної влади;

- глава держави;

- органи державного управління;

- судові органи;

- контрольно-наглядові органи.

III. За способом утворення:

- ті, що обираються;

- ті, що призначаються;

- ті, що передаються у спадок.

IV. За часом функціонування:

- постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;

- тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.

V. За складом та способом прийняття рішень:

- єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;

- колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.

VI. За територією, на яку поширюються рішення:

- центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;

- місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;

- локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.

Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:

- обираються населенням;

- здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;

- діють колегіально;

- мають виключні повноваження (ст 93 КУ).

Виконавчі:

- здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;

- здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;

- приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;

- складають систему вищих центральних та місцевих органів;

- функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).

Судові:

- здійснюють особливу діяльність – правосуддя;

- незалежні і підкорюються тільки закону;

- приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);

- діють в особливих процесуальних формах;

- їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.

28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.

Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.

Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.

Спільні риси:

1. Виконують функції по управлінню суспільством;

2. Передбачені законодавчо;

3. Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;

4. Мають нормативно закріплену компетенцію;

5. Діють у чітко визначеній сфері;

6. Формуються у встановленому законом порядку;

7. Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.

Відмінні риси:

№ п/п

Органи держави  

Органи самоврядування  

1.

Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження;

Обираються населенням;

2.

Рішення поширюються на всю територію;

Рішення поширюються на адміністративну одиницю;

3.

Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі;

Діяльність не має професійного характеру;

4.

Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно.

Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;

5.

Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим;

Рішення приймаються шляхом голосування;

6.

Реалізують повноваження безпосередньо;

Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;

7.

Фінансуються за рахунок держбюджету;

Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;

8.

Діють від імені держави;

Не мають державно-владного характеру;

9.

Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату;

Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;

10.

Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування;

Делегування повноважень державним органам є неможливим.

29. Поняття та елементи форми держави.

Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.

Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.

Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.

Форма держави складається з трьох основних елементів:

а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:

- визначити структуру вищих органів влади держави;

- визначити порядок утворення цих органів;

- визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;

- дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.

Цей елемент характеризують:

- принцип розподілу держави на складові частини;

- характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;

- можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;

- можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.

в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.

Цей елемент характеризує:

- способи взаємодії держави з населенням;

- політичний статус громадських об’єднань;

- роль державних органів в процесі управління населенням;

- співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;

- рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень

30. Характеристика держав за формою правління.

Одним з основних елементів форми держави є форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:

- визначити структуру вищих органів влади держави;

- визначити порядок утворення цих органів;

- визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;

дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

(монархія і республіка).

31. Монархія: поняття та особливості.

Монархія – форма державного правління, при якій вища влада в державі належить одній особі.

Риси монархії:

1. Монарх персоніфікує державу та виступає у внутрішній і зовнішній політиці як глава держави;

2. Монарх здійснює одноособове правління. Може приймати до розгляду будь-яке питання;

3. Наявність персональної власності, що забезпечує сім’ю монарха та передається у спадок;

4. Влада монарха оголошується священною;

5. Влада поширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства;

6. Влада монарха є формально незалежною і не несе відповідальності;

7. Наявність особливого порядку легітимізації (передається у спадок, призначається чи обирається);

8. Встановлення безстрокового правління.

32. Республіка: риси та різновиди.

Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу влади, який має колективно-представницький характер.

Ознаки:

1. Наявність виборних органів влади;

2. Функціонування органів за принципом розподілу влади;

3. Наявність складної структури державних органів та лише їм характерних повноважень;

4. Колегіальність у прийнятті рішень;

5. Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;

6. Визначеність терміну повноважень державного органу;

7. Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;

8. Високий авторитет судової влади.

Різновиди республік:

1. Парламентська;

2. Президентська;

3. Змішана (Україна).

33. Характеристика унітарної держави.

Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.

Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:

1. До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;

2. Вона має єдину систему державних органів;

3. В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;

4. В ній існує єдине громадянство;

5. У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

34. Поняття та особливості федерації.

Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.

Особливості федерації:

1. Складається з територій – суб’єктів федерації;

2. Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;



Популярні роботи

Останні реферети