Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету України - Страница 2

Индекс материала
Курсова робота на тему: Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету України
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12
Страница 13
Страница 14
Страница 15
Страница 16
Страница 17
Страница 18
Страница 19
Страница 20
Страница 21
Страница 22
Страница 23
Страница 24
Страница 25
Страница 26
Страница 27
Страница 28
Страница 29
Страница 30
Страница 31
Страница 32
Страница 33

На початок 1997 р. в Україні місцеві бюджети, бюджети Автономної Республіки Крим та міст Києва і Севастополя включали:

бюджет Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастопо­ля, 24 обласних бюджети, 443 міських бюджети міст обласного і районного підпорядкування, 490 районних бюджетів, 120 район­них бюджетів у містах, більше 900 бюджетів селищних рад, а також понад 10 тисяч бюджетів сільських рад.

Розглядаючи економічний зміст бюджету, будемо оперувати такою його складовою частиною, як бюджет Держави, беручи до уваги те, що він складається з Державного бюджету, бюджетів м.Києва, м. Севастополя, Автономної Республіки Крим та місце­вих бюджетів.

Бюджет акумулює і перерозподіляє значну частину фінансо­вих ресурсів держави, в тому числі національного доходу, що дає можливість державним органам влади реалізувати зовнішню і внутрішню політику, вирішувати відповідні економічні і соці­альні проблеми. Саме від обсягів бюджетних ресурсів залежить ступінь вирішеності цих проблем.

Економічне значення бюджету полягає в можливості парла­менту та уряду держави шляхом реалізації податкових відносин, митних зборів та платежів, регулювання банківських ставок та інших фінансових механізмів реально впливати на мобілізацію фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики. Тому бюджет може мати вплив на покращення структури суспільного виробництва, її подальший розцінок, оптимізацію пропорцій між галузями народного господарства, розподіл видатків між регіонами, матеріальною та нематеріальною сферами народного господарст­ва, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Бюджет держави є основною ланкою її системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілу систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для всього суспільства питань, бюджет має силу закону. Саме бюджет як основний фінансовий план держави затверджується державними органами.

В Україні Державний бюджет затверджується Верховною Ра­дою України, а інші бюджети — відповідними державними органа­ми нижчого рівня. Так, бюджет Автономної Республіки Крим — Верховною Радою Автономної Республіки Крим, бюджет області — обласною радою, бюджети районів — районними радами.

Сутність бюджету, його економічну природу складають еко­номічні відносини. При функціонуванні цих відносин чітко виді­ляються три учасники —держава, господарюючі суб'єкти та насе­лення:

— держава має необхідність у фінансових ресурсах для вико­нання своїх функцій;

— господарюючі суб'єкти всіх форм власності та напрямків діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від неї в залежності від місця і ролі в системі еконо­мічних відносин;

— населення, яке може бути як платником податків (в основ­ному, особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, малозабезпеченим, інвалідам, пенсіоне­рам тощо).

Сутність бюджету реалізується через його функції — з яких досить чітко можливо виділити дві — розподільчу і контрольну.

Через розподільчу функцію держава контролює в своїх руках всі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ймовірною ефективністю. Жодна з інших ланок фі­нансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямками між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільчої функції досить значна. Це пояснюєть­ся тим, що в бюджетні відносини вступають практично всі чле­ни суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий доход, який утворюється в суспільстві. Суть контрольної функції поля­гає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розпо­діл. Основа контрольної функції — рух бюджетних ресурсів як в частині збору, так і розподілу бюджетних ресурсів.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих економічних форм доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів формується фінансова база діяльності дер­жави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні і соці­альні потреби всіх членів суспільства.

Дохідна база всіх бюджетів формується за рахунок закріплених законами держави джерел доходів по відповідній ланці бюджетної системи. Через бюджет фінансова діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному плані базу для залучення й витрачання грошових коштів. Бюджет дає органам влади, які його затверджують, можливість контролювати діяльність виконавчо-розпорядчих ор­ганів, що складають і виконують бюджет. Хоча можли­вості такого контролю обмежені.

Конституцією України надано виняткове право за­тверджувати бюджет держави Верховній Раді, а ад­міністративно-територіальні бюджети — відповідним представницьким органам. Після затвердження Держав­ний бюджет набуває сили закону.

Бюджети всіх рівнів складаються та виконуються згідно з бюджетною класифікацією.

Бюджетна класифікація — це єдина міжнародна си­стема функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками; вона забезпечує можливість порівнювати бюджетні дані різних бюджетів, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дій держави по надходженню дохідних джерел і напрямах використання одержаних коштів.

Бюджетна класифікація — обов'язкове групування доходів і видатків бюджету по підрозділах (однорідних ознаках) з наданням цим підрозділам точних назв і по­рядкових номерів (статтей).

Бюджетна класифікація забезпечує чіткість бюджет­ного планування і прогнозування, а також надає мож­ливість об'єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведені кошториси видатків по відповідних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифікації практично неможливо складати проекти бюджетів, зівставляти видатки по однотипних установах, які фінансуються із бюджету, визначати рівні видатків по них чи аналізувати бюджети за кілька років. Бюджет­на класифікація надає системності даним окремих кошторисів, бюджетів і зведених бюджетів.

Звіти про виконання кошторисів і бюджетів склада­ються за тією ж класифікацією, за якою складаються кошториси й бюджети, це дозволяє провадити глибокі перевірки і аналізи використання коштів за кошториса­ми видатків і бюджету в цілому.

Основою бюджетної класифікації доходів є джерела доходів, а основою класифікації — цільове використання коштів. Дані групуються також по галузевих та відомчих ознаках, що відображає як зобов'язання, так і розміри фінансування.

Бюджетне регулювання передбачає законодавче за­кріплені відсоткові відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, встановлені на даній території, а також дотації і субвенції до бюджетів адміністративних територій відповідно до техніко-економічних обгрунтувань, в які включаються: статис­тичні дані про економічний, соціальний, природний та екологічний стан зазначених регіонів; розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного, со­ціального й екологічного стану та ефектавного викори­стання природних ресурсів територій; інформація про урядові та регіональні програми подолання нерівностей між адміністративними територіями, про виконані в по­передні роки програми й досягнуті результате про діючі програми та програми, що розробляються, з прогнозом наслідків їх виконання.

Регулювання бюджетів впорядковує суспільні відно­сини при мобілізації у бюджет коштів і при їх розподілі й перерозподілі між ланками бюджетної системи, при фінансуванні видатків за рахунок одержаних доходів та всього процесу виконання бюджету. Держава організовує бюджетні відносини відповідно до своїх інтересів.

Бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи від прийняття закону про державний бюджет або рішен­ня місцевої ради народних депутатів про місцевий бюд­жет і аж до їх застосування державними органами. У необхідних випадках бюджетна політика держави здійснюється в примусовому порядку (списання коштів бюджету з підприємств-платників, недоїмка на відповідні дати).

В цілому проведення бюджетної політики здійснюється за допомогою низки законодавче чи нор­мативне закріплених дозволів і заборон, що внутрішньо пов'язані між собою, наприклад, дозвіл на використання коштів або заборона їх витрачати в рамках бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування — це безповоротне направ­лення коштів відповідних бюджетів (державного, облас­ного, міського, районного, селищного, сільського) на утримання закладів освіти, охорони здоров'я або інші заходи згідно з кошторисом видатків по кожному закла­ду, установі чи міроприємству або згідно зі зведеними кошторисами витрат по міністерству, відомству, управлінню.

Бюджетне фінансування будується на принципах: обгрунтованосгі величини витрат; чіткого цільового ви­користання коштів; обліку виконання запланованих в бюджеті заходів; контролю за ефективним використан­ням коштів.

Висвітлення теми бюджету буде неповним, якщо не торкнутися питання про створення резервів бюджету.

Бюджетні резерви — це фонди непередбачених вит­рат, які створюються у відповідних бюджетах для безпе­ребійного фінансування запланованих в бюджетах за­ходів за умов зниження доходів чи у разі фінансування непередбачених витрат невідкладного характеру.

Розміри бюджетних резервів залежать від співвідно­шення доходів і видатків бюджетів і, як правило, не пе­ревищують 3 % обсягів бюджетів.

До бюджетних резервів зараховують і оборотну касо­ву готівку — кошти, що резервуються у відповідних бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, які виникають у процесі виконання бюджетів. Суми обо­ротної касової готівки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів.

Обов'язковою умовою використання оборотної касо­вої готівки є повне її повернення на кінець року. В цьому її відмінність від інших бюджетних резервів, використання яких не передбачає безпосереднього їх відтворення, за винятком фінансування заходів на умо­вах повернення витрачених коштів до бюджету, з якого вони були одержані.

На виконання як державного, так і місцевих бюд­жетів впливають такі чинники: зростання валового внутрішнього продукту, розширення підприємствами всіх форм власності обсягів випуску товарів та їх реалізації, збільшення обсягу виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати по установах, що фінансуються з бюджету.


Популярні роботи

Останні реферети