Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету України - Страница 30

Индекс материала
Курсова робота на тему: Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету України
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12
Страница 13
Страница 14
Страница 15
Страница 16
Страница 17
Страница 18
Страница 19
Страница 20
Страница 21
Страница 22
Страница 23
Страница 24
Страница 25
Страница 26
Страница 27
Страница 28
Страница 29
Страница 30
Страница 31
Страница 32
Страница 33

Для поліпшення управління обслуговування зовнішнього боргу, його скорочення, а значить, і зміцнення негативного впливу на бюджетний дефіцит необхідний державний контроль за показниками боргової залежності, що встановлюються шляхом співставлення обсягу заборгованості і платежів по ній з величиною ВВП і розміром експорту.Тут слід враховувати, що Україні як державі з перехідною економікою об'єк­тивно властива низька питома вага експорту у ВВП. Очевидно, що ця причина, а також недостатня інтеграція вітчизняної економіки сві­товий ринок роблять більш обгрунтованим використання як бази для встановлення рівня реальної боргової залежності не показника ВВП, а обсягу експорту.

Для якісного управління зовнішнім боргом і пом'якшення його впливу на бюджетний дефіцит слід також глибше аналізувати умови, на яких надаються зовнішні кредити. Очевидно, що більшу перевагу (якщо це можливо) доцільно віддавати довгостроковим позичкам, тому що це не обтяжує боржника подальшими турботами і додатковими затратами по пролонгації короткострокових кредитів. Це особливо актуально для України, яка вже й так має істотний зовнішній борг. Крім того, необ­хідно вивчати й розробляти підходи щодо інших умов одержання зов­нішніх коштів зокрема, враховувати, чи є ці умови ринковими чи не­ринковими, в якій валюті надаються кошти, чи є пільговий період, як і ким (чим) фінансується кредит тощо.

З часом Україна вийде на світовий ринок з облігаційними позич­ками. Це вимагатиме врахування специфічних форм їх обороту на фон­довому ринку, умов емісії й розміщення, особливостей діяльності й впливу на ринок цінних паперів міжнародних і національних фінансо­во-кредитних інститутів. Зміцнення вільного доступу України до міжнародних фінансових ринків дозволить використовувати нові облігаційні позички для до­строкового погашення іноземних кредитів, які одержані на менш ви­гідних умовах. Іншими словами, йдеться про можливість самостійно переглядати умови виплати зовнішніх позичок без погодження їх з кредиторами. Однак при цьому слід враховувати і вірогідні потенційні перепони та труднощі включення в світовий фінансово-кредитний ринок країн з істотним зовнішнім боргом і відсутністю достатнього досвіду розміщення облігаційних позичок на зовнішньому ринку кредитних ресурсів.

Раціональне управління зовнішнім боргом передбачає й аналіз ва­ріантів вибору кредитів .На практиці це не обов язково виступає наче завершальною стадією розробки програми залучення зовнішніх борго­вих коштів.Орієнтація на певну структуру кредиторів нерідко є пере­важно визначальним моментом по відношенню до обсягів і умов одер­жання зарубіжних кредитних коштів. Ще далекий від оптимального механізм використання кредитів міжнародних фінансових організацій, які є особливо привабливими не лише внаслідок своєї пільговості, а ще й тому, що зміцнюють довіру інших кредиторів, особливо недер­жавних. Враховуючи серйозні труднощі нашої держави в обслугову­ванні зовнішнього боргу, іноземні кредитори можуть наполягати на забезпеченні нових позичок шляхом депонування валютних ресурсів на спеціальних рахунках у західних банках. Широкомасштабне засто­сування таких заходів негативно вплине на внутрішній валютний ри­нок і стабілізацію національної грошової одиниці.

В перспективі необхідно поступово відходити від практики одер­жання боргових коштів від імені уряду, що в принципі відповідає практиці країн з розвинутою економікою. Однак, слід мати на увазі й те, що в перехідних умовах відмова уряду від частини зарубіжних кредитних коштів на користь тих чи інших суб єктів господарювання може зумо­вити й негативні наслідки. Адже уряд (державні органи) має вищий кредитний рейтинг, ніж підприємницькі структури. Тому за інших рів­них умов можливе залучення в економіку країни зовнішніх коштів на вигідніщих умовах.

В організації ефективного управління зовнішнім боргом і виплата­ми по ньому перспективною є принципова відмова від практики по­дальшого перегляду контрактних умов по боргових зобов’язаннях Такої лінії найбільш послідовно додержується Угорщина. Незважаючи на те, що вона має значний зовнішній борг, ця країна не намагається дома­гатися від кредиторів полегшення останнього шляхом зміни на свою користь його первісних умов. Таким чином, Угорщина зберігає довіру до себе основних західних кредиторів і може без обмежень користува­тися зовнішніми облігаційними позичками, а також мати вигоду від притоку в країну значних зовнішніх кредитних ресурсів. Багато хто з фінансистів вважають, що при цьому обслуговування зовнішнього боргу в тривалій перспективі не так обтяжливе, як за відсутності довіри до країни як боржника.

Сучасна і прогнозована ситуація в Україні із зовнішнім боргом і посиленням його тиску на бюджетний дефіцит нагадує період загос­трення кризи міжнародних платежів в багатьох країнах в першій по­ловині 80-х років. Особливо показова в цьому плані Мексика, яка при­пинила повернення боргів у 1992 році .Україна також поки що не може відмовитись від необхідності перегляду і відстрочки непосильних бор­гових платежів в умовах триваючої економічної та фінансової кризи. Тому, вдосконалюючи управління зовнішнім боргом та його обслуго­вуванням, доцільно врахувати зарубіжний досвід, зокрема труднощі в скороченні бюджетних витрат і нарощуванні доходів, посилення не­безпеки інфляційного фінансування бюджетного дефіциту, заниження курсу національної грошової одиниці щодо твердих валют, перепони на шляху розміщення державних позик та інших форм мобілізації внут­рішніх фінансових коштів.

Таблиця 11

Державний борг України станом на 1. 08 1999

Назва показника

Державний

борг України

станом на

01.01.98

Державний

борг України

станом на

01.01.99

Сума

Відхилен

ня від

початку

1998р.

%

відхилення

від початку

1998 року

Державний

борг України

станом на

01.08.99

Сума

Відхилень від

Початку

року

% відхилення

від початку

року

Питома

вага в загаль

ному обсязі

боргу

Внутрішній борг

( тис. грн.)  

10,191,804

13,442,597

3,250,793

31,9

13,641,218

198,621,0

1,5

20,6

Заборгованість перед юридичними

особами

8,761,575

11,097,122

2,335,547

26,7

10,783,984

-313,138,0

-2,8

16,3

Заборгованість перед банківськими

установами

1,429,274

2,344,521

915,247

64,0

2,856,279

511,757,8

21,8

4,3

Внутрішня

заборгованість.

Не внесена

до інших категорій

955

955

   

955

     

Зовнішній борг

( млн. дол. США)

9,555

11,483

1,928

20,2

12,573

1,090,0

9,5

79,4

Заборгованість

за позиками

.Одержаними

від міжнародних

організацій

економічного

розвитку

4,022

4,817

795

19,8

5,228

410,9

8,5

33,0

Заборгованість

за позиками,

наданими

іноземними

державами

. В тому числі

за позиками,

наданими під

гарантії Кабінету

Міністрів України

3,854

3,744

-110

-2,9

4,420

675,9

18,1

27,9

Заборгованість за

позиками.

Наданими

іноземними

комерційними

банками

559

1,767

1,208

216,1

1,827

59,6

3,4

11,5

Зовнішня

Заборгованість

віднесена

до івнших категорій

1,120

1,155

35

3,1

1,099

-56,0

 

6,9

Загальний

державний борг

( еквівалент в

млрд. дол. США по курсу НБУ на 1. 08.99)  

       

15,837

   

100,0

Як % від

прогнозного

ВВП на 1999 рік

       

51,46

     
< /p>

( За даними Міністерства фінансів )

Діаграма 4.

3.4 Вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює доходи Державного бюджету України.

Бюджет є вирішальною і провідною ланкою фінансової системи, через яку провадиться перерозподіл більшої частини національного доходу.

Бюджет є об’єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури. Утворення централізованого державного фонду грошових коштів необхідне не тільки для задоволення фінансових потреб держави, воно викликане передусім економічними потребами.

Розвиток економічних відносин в умовах переходу до ринку, їх зміцнення і вдосконалення потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси.


Популярні роботи

Останні реферети