Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Організація безготівкових розрахунків і шляхи їх удосконалення в Україні - Страница 4

Индекс материала
Курсова робота на тему: Організація безготівкових розрахунків і шляхи їх удосконалення в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12

Рис. 1.6. Розрахунок з використанням акредитива

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.

Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців [51].

1.4.5. Розрахунки платіжними вимогами

Платіжна вимога — розрахунковий документ, за яким кошти списуються з розрахунку без згоди його власника. За допомогою платіжної вимоги здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів [5]. Безакцентне списання коштів — це списання коштів з рахунка платника без його згоди, на підставі документів, поданих банкові одержувачем коштів.

Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України. Безспірне стягнення коштів здійснюється через банк списанням коштів з рахунка відповідних підприємств (організацій). При цьому до розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат.

Платіжна вимога — це наказ одержувача коштів (постачальника) про переведення йому коштів з рахунка платника. Платіжна вимога із супровідним реєстром подається стягувачем (одержувачем) у банк, в якому він обслуговується. У платіжній вимозі має бути зазначене призначення платежу та відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право безспірного стягнення та безакцентного списання коштів.

Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцентного списання коштів несе стягувач [12].

Розрахунки платіжними вимогами здійснюються за такою схемою (рис. 1.7.):

 
 

1 – одержувач коштів виписує і здає в установу банку, що його обслуговує, платіжну вимогу до платника і реєстр платіжних вимог; 2 – банк одержувача пересилає платіжну вимогу і реєстр банку платника; 3 – банк платника видає платникові платіжну вимогу і повідомляє про платіж; 4 – на основі перевіреної платіжної вимоги установа банку списує зазначену суму з рахунка платника; 5 – з банку платника надходять документи про перерахування коштів у банк одержувача; 6 – банк одержувача зараховує зазначену суму на рахунок одержувача коштів.

Рис. 1.7. Розрахунок платіжною вимогою

1.4.6. Інкасові доручення (розпорядження)

Інкасові доручення (розпорядження) застосовуються при одержанні від боржника платежу за виконавчими або прирівняними до них документами, які подав на інкасо стягувач. Інкасове доручення — це розрахунковий документ, який складають фінансові органи, банки, інші підприємства й організації у тих випадках, коли їм надане право безспірного (безперечного) стягування коштів.

У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується назва законодавчого акту, яким передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт), і документ, на підставі якого здійснюється стягнення. Інкасове доручення може складатися на бланку платіжної вимоги, в якому замість найменування "платіжна вимога" зазначається "розпорядження" або "інкасове доручення".

У разі, якщо в інкасовому дорученні не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання. Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) покладається на стягувача.

Документи на безспірне стягування та безакцентне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. Банки виконують ухвали судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури, внутрішніх справ та Служби безпеки України щодо накладення арешту на кошти юридичних та фізичних осіб.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт. У разі накладення арешту на кошти на рахунку банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунка (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету [51].

Розділ 2. Організація безготівкових розрахунків підприємств України на прикладі ВАТ “Гумотехніка”

2.1. Економіко – організаційна характеристика ВАТ “Гумотехніка”

Відкрите акціонерне товариство «Гумотехніка» засновано відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 9 березня 1994 року № 29-а в порядку, передбаченому Указом президента України від 15 червня 1993 року «Про корпоратизацію підприємств». Місцезнаходження Товариства: Україна, 244007 м.Суми, вул. Прикордонна, 47.

Мета та предмет діяльності Товариства:

Метою діяльності Товариства є задоволення потреб споживачів продукцією промислово-технічного призначення, товарів широкого вжитку, послугах науково-технічного, побутового та іншого характеру з метою одержання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

1) виробництво формованих і інформованих гумотехнічних виробів, регенерату, гумового взуття, губчатих виробів, виробництво гумових виробів широкого вжитку та інших виробів з гуми;

2) торгово-закупівельна діяльність, комісійна торгівля, комерційне посередництво;

3) ремонтно-будівельні роботи, ремонт шин і устаткування;

4) виробництво товарів народного споживання та продукції промислово-технічного призначення;

5) виробництво будівельних виробів і конструкцій;

6) виробництво, закупівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі закупівля сільськогосподарської продукції у населення за готівкові кошти;

7) оптова та роздрібна торгівля;

8) надання побутових послуг населенню;

9) виробництво продукції харчування, організація роботи пунктів громадського харчування;

10) внутрішні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, надання транспортно-експедиційннх послуг;

11) науково-технічні розробки по виробництву гумотехнічних виробів.

Юридичний статус Товариства:

Товариство є юридичною особою. Права та обов'язки юридичної особи Товариство набуває з дня його державної реєстрації. Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своєю повною назвою, фірмовий знак (символіку), а також інші необхідні реквізити.

Статутний фонд:

Статутний фонд Товариства становить 513030 грн.

Статутний фонд Товариства поділений на 2052120 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю – 0,25 грн. кожна.

Товариство має право збільшувати або зменшувати розмір статутного фонду.

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом :

— випуску нових акцій;

— збільшення номінальної вартості акцій;

— обміну облігацій на акції.

Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом :

— зменшення номінальної вартості акцій ;

— зменшення кількості акцій через їх придбання з подальшим апелюванням.

Організаційна структура ВАТ “Гумотехніка” показана на рис.2.1.

Розглянемо управління ВАТ “Гумотехніка”.

Вищим органом управління Товариством є Загальні збори акціонерів. Щороку Товариство проводить Загальні збори акціонерів. Учасниками Загальних зборів є юридичні та фізичні особи, що володіють будь-якими акціями Товариства згідно з випискою із реєстру власників іменних цінних паперів на дату проведення Загальних зборів. Брати участь у Загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчого органу Товариства та особи, які запрошені на збори акціонерами, що володіють сукупно більш ніж 10% акцій. Члени Спостережної ради можуть бути присутніми на Загальних зборах.

Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю Правління Товариства. Спостережна рада складається з п'яти членів, що обираються терміном на 5 років.

Спостережна рада має такі повноваження:

— рекомендує акціонерам розмір, умови та порядок збільшення або зменшення статутного фонду Товариства;

— рекомендує Загальним зборам розмір дивідендів;

— затверджує укладання угод Товариства, розмір яких становить від п’ятдесяти до сімдесяти залишкової вартості основних фондів;

— затверджує, за поданням Правління Товариства, рішення про здійснення Товариством капіталовкладень, розмір який перевищує десять відсотків річного обігу Товариства за попередній рік;

— розглядає та затверджує звіти за кожний квартал поточного року, за минулий рік, які подаються Правлінням Товариства, ревізійною комісією;

       
   
 
 

Рис. 2.1. Організаційна структура ВАТ «Гумотехніка»

— здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства;

— залучає експертів для аналізу окремих питань, що стосується діяльності Товариства.

Спостережна рада надає вищому органу управління Товариства щорічний звіт про свою діяльність.

Виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління Товариства. Правління діє на підставі положення, затвердженого Загальними зборами.

Правління Товариства складається з десяти членів і призначається строком на п'ять років. До складу Правління за посадою входять:

— голова Правління (генеральний директор),

— перший заступник Голови Правління,

— члени Правління

До компетенції Правління Товариства належать всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, які стосуються компетенції Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради Товариства.

Правління керує та самостійно розпоряджається всіма справами, майном та коштами Товариства, крім тих, які згідно з чинним законодавством, Статуту та постановами Загальних зборів акціонерів належать до компетенції органів Товариства.

Голова Правління здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства та отримує для цього відповідні повноваження.

Головним завданням членів Правління та членів Спостережної ради є діяльність з метою збільшення прибутковості Товариства.

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства.


Популярні роботи

Останні реферети