Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Облік та аналіз банківських кредитів в Україні - Страница 10

Индекс материала
Курсова робота на тему: Облік та аналіз банківських кредитів в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Страница 10
Страница 11
Страница 12
Страница 13
Страница 14
Страница 15
Страница 16
Страница 17
Страница 18
Страница 19
Страница 20
Страница 21
Страница 22
Страница 23

0,259

= 1,53;

0,169

Різниця i – r = 0,27 – 0,261 = 0,009; 0,009 < 0,1;

Отже, лінійна форма зв'язку обрана правильно.

10999

sост. = Ö = 17,48;

36

sост. 17,48

V = * 100% = * 100% = 3,07%. (3.6)

y 569

Даний коефіцієнт означає, що запропонованою економіко-математичною моделлю можна користуватися, при вивченні впливу суми виданих кредитів на прибуток банку.

3.2. Аналіз активних операцій банку.

Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля

Аналіз структури активних операцій ділиться на якісний і кількісний. У випадку здійснення якісного аналізу визначається перелік активних операцій (напрямків використання коштів банку) на момент проведення аналізу. (Див. додаток таблиця 3.2)

У структурі активних операцій банку найбільша питому вагу має кредитна діяльність - 49,4%, у тому числі надання короткострокових кредитів 33,1%. Банк є платоспроможним, оскільки кошти на кореспондентському рахунку в НБУ складають 22,5%. Витрати банку мають незначну питому вагу в структурі активних операцій - 2,7%. Отже, активи банку складаються в основному з позик клієнтів. Безнадійні борги по цих позиках заподіюють банку збитки, особливо в тому випадку, якщо недостатньо забезпечені кредити.

Кредитний портфель - це характеристика структури і якості виданих позичок, класифікованих по визначених критеріях. Одним із таких критеріїв, застосовуваних у практику, є ступінь кредитного ризику. За цим критерієм визначається якість кредитного портфеля. Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля дозволяє менеджерам банку управляти його позичковими операціями.

При формуванні кредитного портфеля необхідно враховувати такі ризики:

1. Кредитний ризик - при якому позичальники можуть бути не в змозі погасити свій борг;

2. Ризик ліквідності - при якому у банку виявиться недостатньо коштів для виконання платіжних зобов'язань у встановлені терміни;

3. Процентний ризик - ризик змін процентних ставок, що негативно позначаються на прибутку банку.

Кредитний ризик повинний контролюватися для підтримки його на відповідному рівні. Цього рівня банк досягає за допомогою знедоленого керування кредитами, а також таких мір:

- кредити даються тільки тим позичальникам, кредитоспроможність яких перевірена і є задовільною;

- кредитна угода складається таким чином, щоб виключити можливість невиконання його умов;

- постійно контролювати виплати відсотків і погашення основної суми боргу; якщо платежі переходять у категорію прострочених, застосовуються відповідні міри.

Зважаючи на те, що найбільша питома вага припадає на кредитну діяльність в активних операціях банку, що є ризикованої для комерційного банку, виникає необхідність в аналізі «кредитного портфеля» банку. (Див. додаток таблиця 3.3)

Структура «кредитного портфеля» банку може вважатися задовільною в тому випадку, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних для повернення, прострочених і пролонгованих складає не більш 50%. У такому випадку банк проводить ризиковану кредитну політику.

Основоположним моментом в керівництві кредитним портфелем банку є вибір кредиторів, оцінки якості окремо взятої позички. На даний час приймаються два головних критерії: ступінь заможності повернення позички і фактичний стан із погашенням раніше виданих позичок. Вони відповідають утриманню першого етапу керування кредитним портфелем.

З погляду забезпечення повернення позичок НБУ пропонує виділити три групи кредитів, що різняться за ступенями ризику.

Перша група - забезпечені позички.

Друга група - недостатньо забезпечені позички.

Третя група - незабезпечені позички.

Другий критерій класифікації відбиває фактичний стан із погашенням раніше виданих позичок. У цьому зв'язку виділяють 5 груп кредитів:

1. - позички, що повертаються в термін.

2. - позичка, із прострочена заборгованість терміном до 30 днів;

3. - «- від 30 до 60 днів;

4. - « - від 60 до 180 днів;

5. - « - понад 180 днів.

З урахуванням зазначених критеріїв НБУ пропонує виділяти п'ять груп кредитів, що диференціюється рівнем відрахувань у резервний фонд банку, що відповідає утриманню другого етапу керівництва кредитним портфелем.

Відрахування конкретних позичок, виділених банком, значаться на балансі на квартальні дати, до відповідних груп складає утримання третього етапу керівництва кредитним портфелем.

На четвертому етапі робітники банку визначають структуру кредитного портфеля в розтині класифікованих позичок, тобто сумують усі позички однієї групи й одержують дані обсяги кожної групи, а також кредитного портфеля банку в цілому на відповідну дату.

На п'ятому етапі визначається сукупний ризик кредитного портфеля банку. Для цього сума кредитів по кожній групі примножається на відповідний відсоток ризику.

На 1.01.99 р. структура кредитів Регіонального керівництва Промінвестбанку виглядає таким чином (тис. грн.):

1-я гр._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 1500,0

2-я гр. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _2300,0

3-я гр._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 800,0

4-я гр._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 700,0

5-я гр._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 1300,0

Разом:_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 6600,0  

Використовуючи коефіцієнти ризику кожної групи позичок, одержуємо сукупний ризик кредитного портфеля банку на 1.01.99 р.:

(1500х2%)+(2300х5%)+(800х30%)+(700х75%)+

(1300х100%) = 2200 тис. грн.

На попередню дату (1.01.98 р.) розмір сукупного ризику був вище, і складала 4500 тис. грн. Кредитний ризик знизився за рахунок поліпшення якості кредитного портфеля.

Шостий етап - аналізуємо чинники, що викликали погіршення якості кредитного портфеля. Такі чинники можуть бути пов'язані як із зміною фінансового стану позичальників, так і з погіршенням заможності повернення позичок при використанні заставного права, гарантій або страхування.

На сьомому етапі керівництва кредитним портфелем здійснюється формування достатніх резервних фондів.

У нашому випадку банк зобов'язаний сформувати резервний фонд у розмірі не менше 2200 тис. грн. Аудитори повинні підтвердити повноту формування зазначеного резерву.

На заключному (восьмому) етапі керівництва кредитним портфелем менеджери банку на основі розгляду сформованої структури кредитного портфеля і чинників, що викликали її зміну, намічають міри в області кредитної політики банку на перспективу. До них належать: зміни в цільовій спрямованості позичок або сфер вкладення кредитних ресурсів, одержання додаткових гарантій, посилення попереднього і наступного контролю за виконанням умов кредитного договору, поліпшення тих або інших елементів організації кредитного процесу.

Система контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику

Внутрішньобанківський контроль за якістю кредитного портфеля і факторами ризику, є одним із найважливіших напрямків внутрібанківської роботи. Цю роботу необхідно розглядати не тільки з погляду економічної безпеки банку, у зв'язку з учиненням яких-небудь зловживань його службовцями або несумлінними клієнтами, але і як засіб визначення стану ліквідності банківських операцій, ступеня концентрації їхньої ризикованості, ефективності розміщення власних і притягнутих коштів. Інакше кажучи, аналітичний внутрішньобанківський контроль необхідно розглядати як систему керівництва факторами ризиків, а також як інструмент прогнозування і здійснення ефективної грошово-кредитної політики банку. Як перший, так і другий аспекти внутрібанківській системи контролю спрямовані на підтримку стабільної роботи банківського закладу. Але в силу специфіки даної роботи ми розглянемо ці питання через призму економічної безпеки банків у процесі проведення активних кредитних операцій.

Важливість даних питань полягає в тому, що в процесі активних кредитних операцій формується елемент ліквідності кредитного портфеля банків, а за правильно розміщені кредитні ресурси вони одержують відсотки, що є основним джерелом прибутку, формування якісного кредитного портфеля банку має вирішальне значення для його рентабельної роботи і надійності як партнера у фінансово-господарській діяльності. Запропонована система аналізу може бути використана як робітниками банку для розробки оптимальних систем по керівництва кредитними ризиками і на цій основі удосконалювання кредитної діяльності, так і відповідними контрольно-ревізійними службами при проведенні перевірочних заходів щодо вивчення діяльності банку.

Аналіз кредитної діяльності банку містить:

1. Оцінку ефективності банківських аналітичних систем керівництва кредитними ризиками (розробляється з урахуванням структури і видів кредитних ризиків кредитного портфеля конкретного банку).

2. Оцінку якості можливого ризику, його правильну класифікацію в плані покриття і достатності існуючих резервів для покриття фактичного і потенційного збитку.

3. Прогноз рентабельності проведених кредитних операцій і обгрунтування відповідності прибутку ступеня кредитних ризиків.

4. Визначення ступеня, особливостей і типу концентрації ризиків кредитного портфеля.

Оскільки визначені збитки, пов'язані з кредитами є неминучими, то наявність відповідної системи контролю і процедури прийняття рішень про надання кредитів дає можливість знизити ризик збитків. Прогноз припустимих ризиків кредитних операцій повинний базуватися на системі контролю і процедурі надання, покликаних захищати банківські резерви і капітал, обмежувати ризики до контрольованих рівнів. Ці системи і процедура припускають глибокий аналіз кількісних кредитних чинників, що відповідно відображають якість припустимих ризиків.

Для попередження погіршення якості кредитного портфеля в процесі концентрації тих або інших видів кредитів, у тому числі в залежності від періодичності діяльності, банк повинний оперативно визначати ріст ризиків, і відкоригувати балансову вартість кредитів шляхом створення спеціальних резервів для покриття можливого збитку.

Аналіз кредитних ризиків являє собою оцінку якісних і кількісних факторів платоспроможності окремих позичальників і їхньої сукупності. На основі цього будується прогноз перспектив і методів підтримки ліквідності операцій, що складають кредитний портфель, а при необхідності і санації кредитної діяльності банку.

Внутрішньобанківський процес керівництва кредитними ризиками має чотири основні стадії:

а) Робота банку по організації видачі кредиту. На цій стадії оцінюється, затверджується і документально відображається кредитний ризик, визначається його категорія.

б) Розгляд кредитного ризику. Дана стадія передбачає розробку прогнозу з урахуванням ступеня ризику від моменту видачі кредиту до його повного повернення.

в) Нагляд за боржниками в розтині конкретних угод, ризикованими кредитами і рівнем їхньої концентрації в розтині категорій ризиків.


Популярні роботи

Останні реферети