Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Страхові послуги та особливості їх реалізації - Страница 7

Индекс материала
Курсова робота на тему: Страхові послуги та особливості їх реалізації
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9

На даний час більш ніж 80 страхових компаній активізували своє членство.

2. Міжнародна система "Зелена карта".

"Зелена карта" - обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн-учасниць міжнародної системи “Зелена карта”.

При виїзді транспортного засобу на територію країн, що є членами міжнародної системи страхування цивільної відповідальності автовласників "Зелена карта", його власник зобов’язаний придбати сертифікат єдиної форми. Цей сертифікат забезпечить власнику транспортного засобу захист його майнових інтересів, якщо він стане винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на території країн-членів міжнародної системи автострахування.

Таким чином, "Зелена карта" - це договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (але діє він за межами України), згідно якого страхова компанія буде відшкодовувати витрати пов’язані з нанесення шкоди транспортному засобу, іншому майну, життю і здоров’ю третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Страхова сума (ліміт відповідальності) по договору міжнародного страхування "Зелена карта" встановлюються відповідно до законодавства країни в якій скоєно ДТП.

3. Страхування вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.

Застереження про страхування вантажів Інституту Лондонських граховиків з морського страхування мають три типи застережень:

"А", "В", "С". Для всіх трьох типів застережень однаковими є застереження 8 - 19, а відмінність полягає у визначенні перших семи застережень. Застереження типу "А" надає найширше страхове покриття, застереження типу "С" - найдужче покриття, а застереження типу "В" - середнє страхове покриття. Щодо їх застосування, то найбільшою популярністю користуються застереження типу "А" (понад 80% укладених полісів), на найдешевші із застережень - застереження типу "С" - припадає близько 15 %, а застереження типу "В" застосовуються найрідше - не більш як 5 %. Така світова тенденція характерна й для вітчизняного страхового ринку.

Застереження страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків типу "А" з морського страхування передбачає страхове покриття за загибель та пошкодження від усіх ризиків, окрім небезпек, зазначених у застереженнях 4 - 7, а саме:

- Застереження 4 виключає навмисні порушення умов страхування страхувальником, погане пакування, особливі властивості і природні властивості товару, пов'язані з притаманними йому дефектами, затримку, неплатоспроможність перевізника, використання ядерної зброї.

- Застереження 5 виключає втрати через непридатність судна для плавання (транспортного засобу до рейсу), якщо страхувальникові про це відомо.

- Застереження 6 виключає військові ризики (за винятком піратства);

- Застереження 7 виключає страйки, громадські заворушення, тероризм, народні заворушення за політичними мотивами.

4. Обов'язкове страхування від нещасних випадків на автотранспорті.

Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті здійснюється на умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 959 із змінами та доповненнями на випадок настання смерті, тимчасової або постійної непрацездатності водія та/або пасажирів транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.

Застрахованими вважаються:

- пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

- водії тільки на час обслуговування поїздки.

Не поширюється на пасажирів:

- морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;

- внутрішнього водного транспорту внутрішньо-міського сполучення і переправ;

- автомобільного і електротранспорту на міських маршрутах.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51000 грн.

Страховий тариф залежить від терміну страхування, кількості застрахованих осіб та визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.

Страховик виплачує страхову суму:

У разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім’ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100% страхової суми;

У разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності:

I групи – 90% страхової суми;

II групи – 75% страхової суми;

III групи – 50% страхової суми.

у разі тимчасової втрати працездатності за кожну добу – у розмірі 0,2% страхової суми, але не більше 50% страхової суми.

у разі смерті або встановлення інвалідності застрахованому після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхового відшкодування потерпілому або його спадкоємцеві виплачується різниця між максимальною страховою сумою, передбаченою в разі смерті або встановлення інвалідності, та вже отриманим відшкодуванням.

 

Самостійна робота № 11

Тема 11 Морське страхування

1. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.

2. Стан та перспективи розвитку морського страхування в Україні.

1. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.

Таке страхування необхідне при відвантаженні товарів значної вартості.

Договір страхування може укласти або продавець, або покупець перевезеного товару. Такий договір страхування може належати:

- тільки до окремого вантажу (одноразова страховка);

- до всіх вантажів, що перевозяться на ризик страхувальника.

Міжнародні угоди й організації з права водного транспорту. Існує три основних види міжнародних морських перевізників:

- перевізники в складі міжнародних лінійних конвенцій;

- незалежні перевізники;

- судна "дикого плавання".

Міжнародні лінійні конвенції - це організації, що встановлюють єдині тарифи і правила морського перевезення. Вони складаються з перевізників, що працюють на визначеній території, як, наприклад, конвенція морських перевізників Північної Атлантики (між США і Великою Британією).

Міжнародні лінійні конвенції, як правило, встановлюють два рівні тарифних ставок за послуги:

- звичайний;

- контрактний (нижчий від звичайного).

Контрактні тарифні ставки діють для тих вантажовідправників, що уклали з конвенцією договір, за яким взяли на себе зобов'язання користуватися тільки послугами конвенції на весь термін дії договору.

Незалежні перевізники встановлюють тарифи й умови перевезення самостійно і приймають замовлення від будь-яких вантажовідправників. Як правило, ставки незалежних перевізників на 10 % нижчі ставок членів конвенцій перевізників.

2. Стан та перспективи розвитку морського страхування в Україні.

Український ринок страхових послуг має значні можливості, проте потреби національної економіки та населення у якісних страхових послугах не задовільнено. На страховому ринку існують серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому його розвиткові, серед них:

- недосконала законодавча та нормативна база;

- низький рівень ефективності державного регулювання страхової діяльності;

- недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;

- недостатня використаність інвестиційних можливостей страховиків;

- питомої ваги страхування життя на страховому ринку зниження постійне;

- впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому рівні;

- є поодинокі випадки зволікання страховиками з виплатами страхових сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати та порушення страхового законодавства.

Подальший успішний розвиток ринку морського страхування залежатиме від:

- розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності;

- розширення інфраструктури;

- вдосконалення порядку оподаткування страхової діяльності;

- посилення вимог до порядку створення та діяльності страхових організацій;

- подальшого розвитку законодавчої та вдосконалення нормативної бази;

- створення об’єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;

- подальшої інтеграції України до міжнародних структур;

- створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;

- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків;

- підвищення платоспроможності страховиків.

Щоб усунути протиріччя у законодавчому регулюванні системи страхування в Україні, необхідно:

1) прискорити розробку та прийняття нового цивільного кодексу України, в якому передбачити правові основи регулювання страхової діяльності в Україні;

2) внести зміни та доповнення до Закону України «Про страхування», в якому:

- уточнити головні страхові поняття і терміни;

- уточнити порядок припинення договорів страхування;

- уточнити процедуру санації та порядок ліквідації страховика;

- провести комплексний аналіз законодавчих актів з питань обов’язкового державного страхування з метою його впорядкування.

Самостійна робота № 12

Тема 12. Авіаційне страхування

1. Космічне страхування.

2. Добровільні види авіаційного страхування.

1. Космічне страхування.

Космічне страхування як вид є одним із наймолодших у світі і з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захистукосмічної діяльності держав при реалізації космічних проектів. Щорічно страхуються більше 15 космічних об’єктів.

Для кожного космічного проекту розробляється консолідована програма управління ризиками. Вона передує укладенню договору страхування. Така програма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту.


Популярні роботи

Останні реферети