Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Тваринництво в Україні. Перспективи розвитку та експорту продукції в ЄС - Страница 4

Индекс материала
Курсова робота на тему: Тваринництво в Україні. Перспективи розвитку та експорту продукції в ЄС
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9

Червона степова порода становить близько 39% поголів'я тварин молочного напрямку використання. Виведена складним схрещуванням тварин місцевої сірої степової породи із західноєвропейськими породами в середині 18 століття.

Тваринам цієї породи характерна червона масть. Жива маса корів 480-520, биків 800-900 кг. Молочна продуктивність корів 3-3,8 тис. кг в рік, жирність молока 3,7%. Кращі корови-рекордистки дають за 300 днів лактації від 9 до 12,4 тис. кг молока жирністю 3,3-4,1%. Забійний вихід м'яса близько 60 %.

Для покращення породи використовують биків голштинської і айширської порід.

Чорно-ряба порода виведена шляхом поглинального схрещування місцевих українських порід із голландською худобою. Це друга за чисельністю молочна порода в Україні.

Масть тварин - чорна з білим ряба. Жива маса корів 500-550 кг, биків 850-950 кг. Молочна продуктивність 3,5-4,5 тис. кг молока в рік. Рекордні надої сягають 17,5 тис. кг. Жирність молока 3,7%. Тварини добре пристосовані до машинного доїння. Забійний вихід м'яса 53-60%.

Для виведення нової чорно-рябої породи, яка б давала 6-7 тис. кг молока, в Україні використовують бугаїв голштинської породи.

Червона польська порода виведена в 19 столітті у Польщі схрещуванням місцевої худоби з бугаями ангельнської і датської порід, а пізніше в окремих районах з шведською червоно-рябою породою.

В Україні червону польську худобу розводять у господарствах західних областей. Худоба червоної масті, інколи з білими плямами на вимені та череві. Тварини витривалі й пристосовані до місцевих умов годівлі, але дрібні та з бідною мускулатурою. Продуктивність корів становить 2,6 тис. кг молока жирністю 3,7-3,9%.

За останні роки поліпшення породи велось шляхом схрещування з худобою різних порід.

Породи м'ясо-молочного, або комбінованого, напрямку продуктивності в господарствах України представлені переважно симентальською породою (37% м'ясо-молочного поголів'я). У меншій мірі зустрічаються лебединська, бура карпатська, сіра українська породи. Тварини цих порід поєднують ознаки як молочних, так і м'ясних порід.

Симентальська породавеликої рогатої худоби виведена у Швейцарії у 18 столітті та є досить поширеною у всьому світі. В Україну завезена наприкінці 19 століття.

Масть тварин кремово-біла ряба, рідше червоно-ряба. Породі характерні розвинуті м'язи і міцний кістяк. Жива маса корів близько 500 кг, биків до 1 т. Молочність 3-3,8 тис. кг, за жирності 3,7-3,9%. Забійний вихід м'яса 50-65%.

На основі симентальської породи зараз створюється нова червоно-ряба порода молочного напрямку використання.

Лебединська порода виведена схрещуванням місцевої сумської худоби із тваринами швіцької породи, яку завезли із Швейцарії.

Масть різна, частіше темно-сіра. Жива маса корів 500-550 кг, биків - 1 т. Річний надій молока 3,2-3,7 тис. кг, жирність 3,8-3,9%. Забійний вихід м'яса 53%.

Худобу лебединської породи схрещують із тваринами швіцької породи американської селекції та з тваринами джерсейської породи. Кінцевою метою такого схрещування є створення нової молочної породи.

До порід м'ясного напрямку продуктивності належать герефордська, шортгорнська, шароле, калмицька, казахська білоголова та інші породи, які мало поширені в Україні.

Шортгорнська порода походить від місцевої худоби, яка розводилась в Англії. За продуктивністю серед шортгорнів виділяють молочно-м'ясний і м'ясний типи. В нашу країну ця порода була завезена в 30-х роках 20-го століття.

За інтенсивної годівлі в 15 місяців тварини досягають живої маси до 500 кг. Маса дорослих корів 550-580 кг, биків - 900-950 кг. Забійний вихід м'яса 65%. Молочність корів до 3 тис. кг молока жирністю 3,8%.

Тварини шортгорнської породи широко використовувались для виведення та удосконалення місцевих вітчизняних порід. Зараз ведеться робота із створення високопродуктивного м'ясного типу шортгорнів.

Годівля і утримання худоби

Для годівлі великої рогатої худоби використовують різні корми рослинного і тваринного походження. Особлива увага під час складання раціонів приділяється вмісту перетравного протеїну та незамінних амінокислот - лізину, метионіну, триптофану. Корми з високим вмістом вуглеводів у раціоні великої рогатої худоби нормалізують процеси травлення, запобігають утворенню в шлунку тварин отруйних газів. Розщеплення клітковини дає речовини, які використовуються в молокоутворюючих процесах.

Для високопродуктивних дійних корів раціони балансуються за вмістом Ca, P, Mg, K і S, а також іншими елементами. В раціоні повинні бути в достатній кількості і вітаміни, нестачу яких ліквідовують вітамінними кормами та синтетичними препаратами.

На склад молока і його кількість сприятливо впливають якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку і можуть погіршувати якість масла і сиру (наприклад, турнепс, бруква, ріпак, дика редька, полин, дика цибуля і часник).

Потреба дійних корів у поживних речовинах залежить від рівня продуктивності, вмісту жиру в молоці, живої маси тварин, їх віку і вгодованості, а також фізіологічного стану. Для корів виділяють основні чотири періоди фізіологічного стану, різні за умовами годівлі: сухостійний період (60-65 днів); перший період лактації (перші 100 днів лактації); другий період лактації (другі 100 днів); третій період лактації (останні 100-105 днів).

Дійний період у корови розпочинається після народження теляти. У день отелення корові дають досхочу високоякісного сіна і до 15 літрів теплої підсоленої води. На другий і третій день до сіна додають 1-1,5 кг концентрованих кормів у вигляді пійла. Потім до раціону поступово включають інші корми з розрахунком, щоб на 10-15-й день після отелення корова одержувала повну їх норму.

Після отелення корови проводять її роздоювання, яке включає комплекс заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності корів. До них відносяться: організація повноцінної годівлі тварин з поступовим зростанням кількості кормів і їх авансуванням з розрахунку на 4-6 кг молока понад фактичний надій (2-3 корм. од.), застосування правильного доїння з масажем вимені, раціональне утримання тощо. Додатковими кормами під час авансування є коренебульбоплоди, але найчастіше концентрати.

Влітку роздоювання корів проводять тільки за безперебійного забезпечення їх досхочу зеленою масою і підгодівлі концентратами та мінеральними добавками.

Після роздоювання корів до наміченої продуктивності годівлю організовують так, щоб досягнутий рівень протримався якнайдовше. Не рідше двох разів на місяць раціони для молочних корів слід корегувати відповідно до їх продуктивності поступовим зменшенням даванки концентрованих кормів.

Норми годівлі дійних корів встановлюють з урахуванням живої маси, добового надою і жирності молока. Тільним коровам в останні два місяці лактації в зв'язку з підвищеним обміном речовин і ростом плода норми годівлі збільшують на 5-10%. Коровам нижчесередньої вгодованості і первісткам необхідно збільшувати норму на одну і більше корм. од. Збільшують або зменшують норму годівлі на 0,4-0,5 корм. од. на кожні 10 кг молока, якщо його фактична жирність більша або менша на 0,5% від вказаної в таблиці норм годівлі.

Раціони для корів складають з наявних у господарстві кормів. На 100 кг живої маси згодовують 0,5-2 кг грубих кормів, 5- 10 кг соковитих, в тому числі 7-8 кг високоякісного силосу. У раціонах з сіном доброї якості близько 25-30% грубих кормів можна замінити високоякісною соломою ярих. За великих даванок соковитих кормів, і особливо силосованих, грубих дають мінімальну кількість (до 0,5 кг на 100 кг живої маси) і, навпаки, під час максимальних даванках грубих дають мінімальну кількість соковитих кормів. В обох випадках корова отримує достатню кількість сухих речовин.

Даванку концентрованих кормів орієнтовно встановлюють з розрахунку на 1 кг молока та величини надою. Так, за 10-кілограмового надою дають до 100 г концентратів в розрахунку на 1 кг молока, за надою від 10 до 15 кг - 100-150 г, від 15 до 20 кг - 150-200 г, від 20 до 25 - 250-300 г, а за надою 25 кг і вище - 300-350 г (до 500 г). Часто даванку концентратів збільшують в більшій мірі.

Для складання раціонів важливо врахувати, що за силосного типу годівлі треба включати корми, які багаті на легкоферментуючі вуглеводи - цукрові, напівцукрові або кормові буряки. Цукрових буряків коровам слід давати 0,6-0,8 кг на 1 кг молока, але не більше 15-18 кг на добу. Кормових ж буряків - згодовують до 2-2,5 рази більше, ніж цукрових.

Свіжого жому дійним коровам дають до 10 кг на добу, кислого - до 5 кг.

Забезпечення корів цукром визначають за співвідношенням його до перетравного протеїну - оптимальне відношення цукру до протеїну коливається в межах 0,8-1,2:1.

За норми вміст сирої клітковини в сухій речовині повинен бути в межах 20-22%.

Потреба корів у кальції в розрахунку на одну кормову одиницю раціону коливається в межах 6-7 г, у фосфорі - від 4 до 5 г.

Дійні корови відчувають підвищену потребу у вітамінах. У розрахунку на одну кормову одиницю їхнього раціону повинно припадати 40-50 мг каротину і від 900 до 1200 ІО вітаміну D.

Під час згодовування кормів з годівниць спершу дають концентрати, потім соковиті і в кінці грубі, але можна згодовувати і їх суміш. Часто на основі різних кормових компонентів та добавок виготовляють повнораціонні комбікорми, які повністю забезпечують потреби тварин у поживних речовинах і енергії.

Роздавання кормів рекомендують проводити після доїння.

У літній період основу раціонів становлять зелені корми. Під час випасання корови за добу споживають до 60-70 кг зеленої трави. В цей період тваринам додатково згодовують концентрати, мінеральні добавки, а також, в разі потреби, силос або сінаж.

У сухостійний період перед отеленням необхідно організувати повноцінну годівлю корів для нормального росту плоду, розвитку вимені, відкладання поживних речовин в прозапас тощо.

Добовий раціон тільних сухостійних корів орієнтовно повинен включати 3-6 кг якісного сіна, 15-20 кг силосу, 5-10 кг коренеплодів і 1-3 кг концентратів. У літній період такі тварини, крім випасання, підгодовуються 2-3 кг концентратів.

Для биків-плідників годівля повинна бути індивідуальною, а раціон складають з врахуванням інтенсивності використання, віку і живої маси. На 1 корм. од. корму в раціоні бика повинно припадати 140 г перетравного протеїну, 7 г Са, 6 г Р і 70-90 мг каротину.

Утримують велику рогату худобу утримують залежно природноекономічних умов і технології виробництва продукції за різними системами: стійлово-пасовищною, стійлово-табірною і стійлово-вигульною.

Для стійлово-пасовищної системи характерно, що тварин цілий рік утримують в спеціально обладнаних приміщеннях - корівниках, а в літній період ще й щоденно виганяються на пасовища.


Популярні роботи

Останні реферети