Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Курсова робота на тему: Тваринництво в Україні. Перспективи розвитку та експорту продукції в ЄС - Страница 6

Индекс материала
Курсова робота на тему: Тваринництво в Україні. Перспективи розвитку та експорту продукції в ЄС
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
Страница 8
Страница 9
Молочність 48-55 кг.

Українська степова ряба порода була також виведена в Асканії-Новій відтворювальним схрещуванням української степої білої, беркширської та мангалицької порід.

Масть - чорно-ряба. Голова середньої величини з прямим профілем. Вуха великі, рідко злегка звисають над очима. Ноги міцні. Жива маса кнурів 280-300 кг, свиноматок - 200-250 кг. Багатоплідність 9-10 поросят, молочність добра.

З свиней сального напрямку в Україні найбільш поширена миргородська порода, яка створена відтворювальним схрещуванням місцевих українських чорно-рябих свиней Полтавщини з кнурами беркширської, середньої і великої білої англійських порід та деяких інших. Робота проводилась під керівництвом А.П. Бондаренка.

Масть тварин чорно-ряба, рідше чорна або рудувато-чорна. Голова середньої величини з невеликими вухами, що спрямовані вперед і вверх, рідше злегка звислі. Профіль голови вигнутий. Тулуб короткий компактний. Шкіра щільна, без складок з густою блискучою щетиною. Жива маса кнурів 230-250 кг, свиноматок - 200-220 кг. Багатоплідність 10-11 поросят, молочність 48-50 кг.

До м'ясного спрямування належать такі породи, як полтавська, ландрас, дюрок, уельс, сибірська північна та ін.

Полтавська порода - це нова вітчизняна порода, яка затверджена в 1993 році. Вона створена складним відтворюючим схрещуванням великої білої, миргородської, ландрас, п'єтрен і уесекс-седебекської порід.

Масть біла. Жива маса кнурів 320-350 кг, маток - 220-240 кг. Багатоплідність свиноматок 10,5-11,5.

За інтенсивної відгодівлі дають приріст 750-800 г на добу, витрачаючи на 1 кг приросту 3,6-3,9 кормових одиниці. Живої маси 100 кг досягають у віці 175-185 днів. Забійний вихід м'яса 60-62%.

Кнурів полтавської породи використовують для промислового схрещування з місцевими породами. Одержувані гібриди на 10-15 днів швидше досягають маси 100 кг за нижчих на 0,3-0,5 корм. од. витратах кормів. Вихід м'яса зростає на 4-5%.

Українська м'ясна породасвиней створена шляхом складного міжпородного схрещування кращих свиней харківської, полтавської, білоруської селекції. Робота із створенню нової м'ясної породи проводилась у два етапи. На першому етапі кращі свині полтавського і білоруського типів використовувались на матках харківської селекції. На другому етапі розводили тварин з проектним генотипом "в собі".

Тварини характеризуються білою мастю, міцним тулубом і добре вираженими м'ясними формами. Дорослі кнури мають живу масу 330-350 кг, матки - 220-250 кг. Середньодобовий приріст при відгодівлі до 120 кг - 700-800 г. Вихід м'яса в туші - 58-60%. Багатоплідність маток базових господарств - 10,3-11,6 поросяти. У племзаводі дослідного господарства Інституту свинарства УААН створено п'ять основних ліній: Цитруса, Цуката, Центра, Цензура, Циклона і вісім родин - Центральної, Цінної, Цуката, Цепочки, Цаплі, Цілини, Ціани, Цикади.

Основні племінні господарства: дослідні господарства Інституту свинарства УААН, Інституту тваринництва УААН, Інституту тваринництва степових районів, Інституту пшениці УААН та ін.

Порода ландрас виведена в Данії схрещуванням місцевих свиней із великою англійською породою та селекцією отриманих помісей на високу скороспілість та добрі м'ясні якості.

Масть тварин біла. Голова легка, видовжена, з великими звисаючими вухами. Тулуб довгий з прямою спиною. Ноги прямі, міцні. Шкіра тонка з рідкою щетиною. Жива маса кнурів 280-300 кг, свиноматок 200-220 кг. Багатоплідність 10-13 поросят. Молочність 53-54 кг.

Свиней цієї породи використовують для ввідного і заводського схрещування з метою покращення відгодівельних і м'ясних якостей інших порід.

Порода дюрок виведена у США. Свині міцної конституції, великі, рудої масті. Тулуб довгий з аркоподібною спиною. Кнурі досягають живої маси до 400 кг і більше, матки - 340 кг. Багатоплідність 8 поросят.

Тварини відрізняються відмінними відгодівельними та м'ясними якостями.

Вирощування і утримання свиней

Годівля і утримання свиней залежить від віку, статті, фізіологічного стану, пори року тощо. Основними кормами для свиней є концентровані корми, коренебульбоплоди, силос, а в літній період ще і трава.

Існує вигульна і безвигульна системи утримання свиней. Вигульну систему використовують для утримання кнурів, холостих і супоросних маток та ремонтного (для розмноження) молодняка. Для організації прогулянок використовують вигульні площадки або обладнання для активного моціону.

Відокремлених від свиноматок поросят і свиней на відгодівлі утримують безвигульно.

Для годівлі свиней використовують раціони на основі концентрованих кормів - повнораціонний концентратний (100% повнораціонного комбікорму за поживністю) і концентратний (82% і більше концкормів) типи. У господарствах, де використовують корми власного виробництва, застосовують концентратний тип годівлі з введенням в раціон соковитих і зелених кормів (концентратно-коренеплідий, концентратно-картопляний, концетратно-трав'яний, змішаний концентратно-картопляно-коренеплідний). Питома частка концентратів у таких типах годівлі може сягати 77% за поживністю. Необхідно особливу увагу приділяти забезпеченості раціонів протеїном та його співвідношенню з цукрами, наявності незамінних амінокислот (лізину, метионіну і цистину), джерелом яких є зернобобові культури, ріпак, а також корми тваринного походження.

Свині, особливо молодняк, погано перетравлюють клітковину, тому її обмежують до 7-8% у молодняку свиней і до 10-12% від сухої речовини у дорослих тварин.

Всі концентровані корми необхідно згодовувати тваринам у вигляді комбікормів або повноцінних кормосумішей в поєднанні з зеленими і соковитими кормами. Буряки, моркву, гарбузи, силос, зелену траву використовують подрібненими у сирому вигляді, а картоплю - запарюють.

Всі корми зволожують і згодовують свиням у вигляді густих мішанок (вологість до 70%). Згодовування рідких кормів призводить до гіршого засвоєння поживних речовин, зниження продуктивності свиней та їх м'ясних якостей.

Годівля кнурів враховує їх вік та інтенсивність використання. Для нормального процесу сперматогенезу тваринам потрібна велика кількість поживних речовин, особливо перетравного протеїну, макро- і мікроелементів та лізину. Годують кнурів три рази на день. Маса одноразової дачі не повинна перевищувати 2-3% маси тварини. Кнурів потрібно також три рази на добу напувати.

Для кнурів використовують переважно концентратний і концентратно-коренеплідний типи годівлі з використанням моркви, комбінованого силосу, а влітку зеленої трави.

Тваринам до двох років на кожні 100 кг живої маси згодовують 2 корм. од., а дорослим - 1,5 корм. од. Соковиті і зелені корми дають в обмеженій кількості.

Утримують кнурів окремо від маток, бажано в іншому спеціальному приміщенні, в індивідуальних станках. Для спарювання починають використовувати з 10-12 місячного віку.

Годівля і утримання свиноматок залежить від їх використання. До моменту парування самки повинні бути середньої вгодованості, не допускається як голодування, так і ожиріння тварин. Раціони насичуються соковитими і грубими кормами. Найкращими зеленими кормами для годівлі є люцерна, конюшина та інші бобові культури. Влітку свиноматок найкраще утримувати в таборах з використанням пасовищ. На кожні 100 кг живої маси холостої матки згодовують 1,5-1,8 корм. од. кормів.

Поросних свиноматок у зв'язку з інтенсивним ростом плоду, особливо у другу половину поросності, годують інтенсивніше. Особливо велика потреба в цей період тварин у протеїні. Тому в раціонах годівлі збільшують кількість концентрованих кормів, частково кормів тваринного походження і зменшують кількість грубих.

Годують поросних свиноматок 2-3 рази на добу кормом у вигляді густої мішанки. Перед годівлею напувають.

Утримують поросних маток перші 2 місяці виношування плоду групами по 8-10 голів, на 3-му місяці - по 2, а на 4-му, за 10-15 днів до опоросу, кожну матку поміщають окремо. Перед опоросом свиноматка повинна знаходитись у продезинфікованому станку з м'якою підстилкою. Опороси проходять без сторонньої допомоги.

У перші години після опоросу свиноматку не годують, а дають лише воду. Якщо в цей час її не забезпечити водою, матка може з'їсти послід, що в свою чергу може призвести до поїдання поросят. Через 5-6 год після опоросу їй згодовують 0,5-0,7 кг концентратів (пшеничні висівки або дерть злакових культур) у формі пійла. За наступної годівлі кількість концентратів збільшують до 1 кг. До повної норми годівлі кількість концентратів доводять протягом 6 днів. Соковиті корми розпочинають давати через 4-6 днів після опоросу. Отже, на повний раціон маток переводять на 4-6-й день залежно від стану вимені.

Підсисний період триває до 60 днів, а за наявності в господарстві спеціальних сумішей (замінників молока) і того менше.

Норми годівлі для підсисної свиноматки значно вищі, ніж для холостої і поросної і залежать від віку матки і кількості поросят-сисунів. Підсисна свиноматка за добу виділяє 4-6 кг молока, на утворення 1 кг якого необхідно 0,85 корм. од. З врахуванням цього, на 100 кг живої маси дають 1,5-2 корм. од. і додатково на кожне порося - 0,35-0,5 корм. од. корму. В цьому випадку одна корм. од. повинна містити 110-120 г перетравного протеїну.

Приблизний раціон такої тварини повинен за поживністю включати: концентратів - 50-60%, сінного борошна - 10-15% і соковитих кормів - 25-30%, в зимовий період, а влітку - концентратів 70-75% і решту зелений корм. В раціоні підсисних маток обов'язковими є корми тваринного походження.

Утримують підсисних свиноматок з поросятами в окремих просторих станках.

Особливу увагу необхідно приділяти годівлі свиноматки перед відлученням поросят. За 3-4 дні до відділення поросят загальний рівень годівлі знижують на 20-25% та виключають з раціону соковиті корми. В день відлучення поросят маткам дають не більше половини добового раціону, а далі переводять на норму годівлі холостих.

Після народження поросятам, щоб вони не кусали соски свиноматки, обламують зуби-ікла і не пізніше як через 1,5-2 год після початку опоросу підпускають до матки щоб вони виссали молозиво.

Поросят-сисунів вже з 4-5-денного віку розпочинають підгодовувати підсмаженим зерном, а також дають крейду, деревне вугілля та чисту воду. Із 7-8 дня поросят привчають до цільного і збираного молока та комбікормів.

Для попередження анемії поросятам на 2-3-й день після народження внутрішньом'язово вводять один із залізовмісних препаратів (фероглюкін, феродекс і ін.) в дозі 150-200 мг заліза. За відсутності цих препаратів для профілактики анемії готують розчин сірчанокислого заліза (2,5 г) і сірчанокислої міді (1 г) в 1 л води. Кожному поросяті щоденно дають 10 мл цього розчину з водою або кормом.


Популярні роботи

Останні реферети