Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Звіт по агрохімії та системі застосування добрив в Україні - Страница 2

Индекс материала
Реферат на тему: Звіт по агрохімії та системі застосування добрив в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
/p>

Загалом можна відмітити, що погодні умови року були4сприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня4кількість опадів в період наливу зерна зернових культур та4росту коренів буряків значною мірою відбилась на отриманому4врожаї.4

3.2 Рельєф та грунтові води

Рельєф місцевості плоско-рівнинний (Київське плато).4Грунтові води залягають на глибині 2—2,5 м. Мікрорельєф досить4розвинений, що часто спричиняє утворення на полях господарства4численних блюдець та місцеве вимокання озимих зернових культур.4

Рельєф території —слабкохвиляста рівнина з незначними4відкритими пониженнями. Рельєф поверхні впливає на розподіл4опадів та нагрівання грунту, що, в свою чергу, відбивається на4розвитку рослин.4

Грунтові води на території залягають неглибоко і у вологі4роки по капілярам досягають верхніх горизонтів грунту. В посушливі роки рівень грунтових вод знижується, внаслідок чого4повітряно-водний режим наближається до чорноземів плато.4

3.3 Грунти господарства

В структурі грунтів переважають чорноземи звичайні біля470%, чорноземи лучні —20%, також маємо в складі грунтів4лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучні4характеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється4від поверхні до 1,2—,5 м в залежності від умов зволоження, що4значною мірою впливає на фосфатний режим грунтів. Чорноземи4звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість по4азоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну).4Вміст гумусу 4—,8 %. Реакція водної витяжки близька до4нейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і4розвитку більшості культур.4

В структурі грунтів важливе місце займають4лучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні4грунти відрізняються від чорноземів потужних вкороченим4профілем, наявністю оглеєння з глибини 130— см, що чітко4проявляється у сизуватому забарвленні й наявності ржавих плям,4відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 10

% HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться в4непомітній формі.4

По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунти4відносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.4

Лучно-чорноземний грунт має до 20 % мулу (0,001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає також4його зернистість.4

Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту4

характеризується такими показниками:4

0 — 40

Н1 ‑‑---- см —гумусовий перший, темно-сірий, вологий,4

40 крупнопилувато-легкосуглинковий,4

порохувато-комкувата, рихлий, велика4кількість коренів та трав'янистої4рослинності, ущільнений, перехід4малопомітний;4

40 — 60

Н2 ‑‑----- см —гумусовий другий, темно-сірий, але4

20 трохи світліший Н1, вологий,4

крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущільнений, скипає4від HCl, перехід поступовий;4

60 — 70

НР -‑----- см —верхній перехідний, добре гумусований,4

10 темно-сірий, вологий, комкувато-

зерниста, ущільнений, багато кротовин,4видимих карбонатів намає, перехід4поступовий;4

70 — 135

РНк -‑------ см —нижній перехідний, нерівномірний і4

65 слабогумусований, карбонатний, бурувато-

сірий, крупнопилувато-легкосуглинковий,4горіхувато-зерниста,ущільнений, сильно4переритий землериями, по ходу коренів4видно борошнисті виділення карбонатів,4з глибини 130 см починається оглеєння,4яке проявляється у вигляді сизуватих та4іржавих плям, в нижній частині в'язкий,4перехід ясний;4

Рк 135 —180 см —лесовидний карбонатний суглинок,4

і глибше сизувато-жовтий, оглеєний, мокрий,4

в'язкий, багато іржаво-бурих плям,4легкосуглинкового гранулометричного4складу.4

Реакція грунтового розчину сприятлива для росту і розвитку4більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони4(табл. 4). Ці грунти характеризуються порівняно високим вмістом4СаСО3. та мають вісоку вбірну здатність, що обумовлює порівняно4високий вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.4

Лучно-чорноземні грунти середньозабезпечені фосфором і4калієм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхідно звернути4увагу на внесення фосфорно-калійних добрив. В ранньовесняний4період можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий4час надмірно зволожений, внаслідок чого процеси амонітрифікації4та нітрифікації пригнічуються.4

Таблиця 4.- Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика4

лучно-чорноземного карбонатного грунту4

Глибина

Гумус,

рН

Ємність

Вміст легкодоступних поживних

відбору

%

водний

поглинання,

Речовин, мг на 100 г грунту

проби,

   

мг-екв на

 

см

   

100г грунту

NO3-

NH4+

Р2O5

K2O

0—

4,71

7,2

30,4

1,8

3,4

4,1

6,9

25—

4,40

7,4

29,1

1,1

2,1

3,6

8,1

< /p>

Основними грунтотворними породами на території дослідної станції є леси четвертинного періоду. Гранулометричний склад переважно легко‑ та середньосуглинковий. Все це дозволяє зробити висновок, що грунтові умови досить спріятливі для вирощування районованих культур.

4 Заходи по захисту грунтів від деградації, ерозії, наслідків аварії на ЧАЕС

Угіддя господарства розташовані на рівнині Київського плато з плоско-рівнинним рел'єфом. Ступінь ерозійної небезпеки в цілому можна оцінити як низький. Вітрова ерозія не характерна для цієї місцевості і пилових бурь майже не буває. Серед ерозійних явищ можна відмітити “випахування поляі. При цьому погіршуються фізичні властивості грунту. За даними Шикули М.К. кількість водотривких агрегатів в результаті цього процесу може знижуватись на 5— %. Наступним явищем, яке погіршує фізичні властивості грунту є утворення плужної підошви на глибині 22— см. Для його запобігання у господарстві, по-перше, проводять різноглибинну оранку під різні культури, а по-друге, було б бажаним раз у 3— роки проводити чизелювання на глибину 35— см чизельним плугом ПЧ‑2,5, тому що плужна підошва обмежує проникнення кореневої системи рослин у глибші шари грунту, де є достатні запаси грунтової вологі на протязі більшої частини вегетаційного періоду, які забезпечують такі важливі процеси, як налив зерна у озимих та ярих зернових культур, ріст та розвиток рослин і сприяє підвищенню врожайності і якості сільськогосподарських культур. Це особливо важливо у нинішніх економічних умовах.

Набагато більшу загрозу для родючості грунту являє собою такий вид деградації, як дегуміфікація грунту. Досліди показують, що в польових сівозмінах при насиченості органічними добривами близько 13 т/га та 300 кг/га мінеральними добривами,

і високому рівні врожайності спостерігається від'ємний баланс гумусу до 0,6 т/га при врожайності озимої пшениці 60 ц/га, цукрових буряків —400— ц/га. З цих даних можна зробити висновок, що бездефіцитний баланс гумусу може бути досягнутий при насиченості органічними добривами 24 т/га. Альтернативою цьому може бути залишення рослинних решток на полі у комплексі з введенням двох полів багаторічних трав. Для зменшення мінералізації азоту гумусу і одночасного підвищення ефективності мінеральних добрив доцільно використання інгібіторів денітрифікації, таких як гуанціанпіридин. У майбутньому доцільно також проводити посіви сої на зелений корм. Взагалі структура площ господарства, в який 80 % займають орні землі не може забезпечити бездефіцитного балансу гумусу.

Іншим чинником, що значною мірою впливає на стан грунту є його гідрологічний режим. Грунтові води, що залягають на глибині 2—,5 м, містять значну кількість гідрокарбонатів. Весною при високому стоянні вод капілярна кайма піднімається до поверхні грунту, а влітку через зменшення рівня грунтових вод падає вологість водних горизонтів, що викликає перехід гідрокарбонатів у карбонати. Це явище призводить до ретроградації фосфатів і спричиняє необхідність обов'язкового підживлення цукрових буряків фосфорними добривами. У господарстві зрошення буде економічно неефективним через засолення грунтів гідрокарбонатно-хлоридного характеру.

Вищенаведені особливості дають можливість робити висновки про відсутність загрози підкислення грунтів за рахунок фізіологічної кислотності мінеральних добрив, тому цілком можливе застосування хлориду амонію, сульфату амонію, сірчанокислого калію.

Господарство на основі даних про радіоактівне забруднення теріторії проводить доступні науково обгрунтовані роботи по безпечному веденню сільського господарства. На полях проводиться комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що знижує надходження радіоактивних речовин у товарну продукцію. Серед цих заходів слід відмітити раціональне використання органичних і мінеральних добрив, що передбачає недопущення надмірного азотного живлення рослин. Співвідношення азоту, фосфору і калію повинно бути зрівноваженим або зміщеним в бік фосфорно-калійного живлення. З метою зниження надходження радионуклідів у продукти харчування необхідно по можливості більшу увагу приділяти технічним культурам, таким як: цукровий буряк, озимий ріпак, зернові культури для переробки на крохмаль та спирт у разі перевищення ГДК по радіонуклідам.


Популярні роботи

Останні реферети