Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Звіт по агрохімії та системі застосування добрив в Україні - Страница 5

Индекс материала
Реферат на тему: Звіт по агрохімії та системі застосування добрив в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6
Страница 7
/p>

Таблиця 7‑ Фактична система застосування добрив у сівозміні

кафедри агрохімії (варіант № 4)

 

Кількість добрив за строками і способами внесення

   
 

органічні,

N,

Р205,

K2О,

 

т/га

Кг/га

кг/га

кг/га

Люцерна

       

Озима пшениця

 

60

80

80

Цукрові буряки

30

140

180

180

Кукурудза на силос

30

140

90

90

Озима пшениця

 

90

80

80

Горох

 

30

60

60

Озима пшениця

20

80

80

80

Цукрові буряки

30

140

180

180

Кукурудза на зерно

 

90

90

135

Ячмінь + підсів

       

люцерни

       
< /p>

Як бачимо, система застосування добрив у стаціонарі кафедри агрохімії за насиченістю органічними і минеральними добривами цілком відповідає вимогам інтенсивних технологій. У інших сівозмінах через недостатню кількість добрив в першу чергу удобрюються основні культури, такі як озима пшениця, цукровий буряк та інші.

Баланс гумусу є важливим показником, що обумовлює підтримання і збереження ефектиної та потенційної родючості грунтів. Найбільш оптимальним цей показник є в сівозміні стаціонару кафедри агрохімії і становить -120 кг/га на рік. Не зважаючи на те, що баланс гумусу є негативним, він блізький до бездефіцитного. Щоб баланс вважався бездефіцитнім, необхідно довести його до рівня хоча б -50 кг/га. Для цього необхідно збільшити норму гною на 1,2 т/га (з 13 до 14,2 т/га по сівозміні).

Баланс елементів живлення в стаціонарі кафедри агрохімії є близьким до оптимального і становить: азоту +8 кг/га, фосфору +34 кг/га, калію + 17 кг/га. Це цілком відповідає вимогам збереження родючості грунтів (за Прянишниковим). Баланс азоту, з одного боку, забезпечує зменшення мінералізації гумусу, з іншого, не допускає надмірного вмісту мінеральних форм азоту в грунті, що спріяє отриманню екологічно чистої продукції рослинництва, яка не містить значних кількостей нітратів. Інтенсивність балансу фосфору становить 140 %, тому рослини достаньо забезпечені рухомими формами фосфору. В інших сівозмінах через недостатнє застосування органічних та мінеральних добрив баланс поживних елементів є від'ємним. Це знижує врожайність культур і викликає деградаційні процеси в грунтах.

8 Технологія вирощування озимої пшениці, технологічна

карта

Озиму пшеницю висівають у поля сівозміни після найкращих попередників. Обробіток грунту під озиму пшеницю спрямований на боротьбу з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб, нагромадження достатніх запасів вологи та поживних речовин, потрібних для забезпечення дружніх сходів, нормального росту і розвитку рослин. Система обробітку грунту в значній мірі залежить від попередника, забур'яненості поля і району вирощування. Важливим заходом вирощування високих врожаїв є проведення ранньої оранки після непарових попередників. Для поверхневого обробітку грунту використовують дискові і плоскорізальні знаряддя. Важливим заходом підвищення врожайності озимої пшениці є внесення органічних і мінеральних добрив. З урожаєм 46 ц/га зерна з грунту виноситься близько 140 кг азоту, 50 кг фосфору, 90 кг калію. Розробляючи систему удобрення, треба планувати так, щоб частину добрив вносити до сівби (основне удобрення), частину —під час сівби (рядкове), а решту —восени і навесні (підживлення). Для суцільного внесення мінеральних добрив застосовують тукові сівалки РТТ‑4,2, СЗ‑3,6 а для розкидання гною —гноєрозкидач ПРТ‑16, РОУ‑5, РТО‑4, РУН‑15Б. З місцевих добрив вносять гній, компости. Калійні і фосфорні добрива доцільно вносити під передпосівну оранку або перед лущенням, щоб вони повніше перемішувалися з грунтом. Ефективність мінеральних добрив підвищується при внесенні їх під час сівби в рядки. Рядкове удобрення посилює розвиток кореневої системи і підвищує зимостійкість пшениці. Широко застосовують підживлення озимих восени і навесні. Для сівби використовують кондиційне насіння високих репродукцій. Урожай значною мірою залежить від строків сівби. Сівбу слід починати з настанням середньодобової температури 15—17оС. Пшеницю слід сіяти за 50— днів до припинення осінньої вегетації рослин.

Сіють озиму пшеницю звичайним рядковим з міжряддям 15 см або вузькорядним з міжряддям 7,5 см способом. Застосовують також перехресний спосіб сівби. Норма висіву залежить від грунтово-кліматичних умов, особливостей сорту, удобрення, строків і способів сівби та інших факторів. В Степу —160— кг/га, Лісостепу 160—200 кг/га, Поліссі —180— кг/га. Глибина загортання озимої пшениці залежно від вологості і стану грунту може бути різною. Правильна глибина загортання насіння має важливе значення для утворення вузлів кущення. Урожайність озимої пшениці значною мірою залежить від догляду за посівами. Важливим заходом догляду є боронування навесні, яке разом з підживленням створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Своєчасне збирання врожаю запобігає втратам зерна і сприяє зберіганню якостей сильних пшениць. Збирають у восковій стиглості зерна роздільним способом у стислі строки —протягом 8— днів. При роздільному збиранні пшеницю скошують у валки жатками ЖНС‑6—, ЖВС‑6,0, ЖВН‑6. Через 4— днів після збирання

і просихання валки підбирають комбайнами.

Приводимо технологічну карту вирощування озимої пшениці за стандартною для Лісостепу технологією та опис цієї технології (табл. 7). Слід зазначити, що перелік машин і механізмів не вичерпується наведеними у цій карті і можуть бути використані агрегати іноземного виробництва, наприклад, зернозбиральні комбайни “Фергюсон MF-38і тощо.

Таблиця 8‑ Технологічна карта вирощування озимої пшениці

N/N

Склад МТА,

 

Кі-сть

Термін

Об'єм робіт

 

кількість машин

       
 

в агрегаті

 

аг.

рб

поч.

дн.

год.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

К-701 БДТ —10

1

1

1

7/8

2

10

100,0 га

2

ЮМЗ-6Л ПФ-0,75

1

1

1

10/8

7

10

15,5 т

3

ЮМЗ-6Л АИР-20

1

1

1

10/8

7

10

15,5 т

4

ЮМЗ-6Л ПФ-0,075

1

1

1

10/8

7

10

63,0 т

5

ВЛ:ДВИГ УТМ-30

1

1

2

10/8

7

10

63,0 т

<

Популярні роботи

Останні реферети