Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Червона книга України та рослини, які занесені до неї - Страница 3

Индекс материала
Реферат на тему: Червона книга України та рослини, які занесені до неї
Страница 2
Страница 3
Страница 4

Наукове значення: Вид з бореально-тропічним ареалом, важливий для вирішення деяких питань ареології водоростей.

Статус: II категорія.

Поширення: Чорне м.- вздовж берегів Криму. Вид поширений також увздовж чорноморських берегів Кавказу, в Середземному м. Атлантичному та Індійському океанах.

Місця зростання: Скелі, каміння та черепашник (на глибині 3- 15 м).

Чисельність: Трапляється групами або окремими сланими.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).

Загальна характеристика: Слань заввишки 10-20 см, грубошкіря-ста, пласка, дихотомічнорозгалужена, сегменти завширшки 2- 5 мм; прикріплюється до субстрату численними ризоїдами. Центральна частина гілки складається з одного ряду великих прямокутних, майже квадратних безбарвних клітин, укритих корою з шару дрібних, інтенсивно забарвлених у червонувато-бурий або червонувато-фіолетовий колір клітин. Розмножується статевим і безстатевим (тетраспорангіями) шляхом. Олігосапробіонт.

Заходи охорони: Охороняється в Карадазькому природному заповіднику. Необхідно контролювати стан популяцій виду.

 

6.3. Філофора псевдо рогата Phyllophora pseudoceranoides (Gmel.) Newr. (Ph. membranifolia (Good. et Wood.) I            

ORDO: Червоні водорості

FAMILIA: Філофорові           

Наукове значення: Псевдореліктовий вид.

Статус: I категорія.

Поширення: Пн.-зх. частина Чорного м. (філофорне поле Зернова). Вид поширений також уздовж атлантичного узбережжя Європи, Ісландії, Фарерських о-вів.

Місця зростання: Черепашник (на глиб. 25-30 м).

Чисельність: Трапляється групами, швидко скорочується.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).

Загальна характеристика: Слань заввишки 8-20 см, кущиковидна. Стеблина сплющена (завтовшки бл. 1 мм), дуже розгалужена, вгорі переходить у клиновидну, із загостреними верхівками листовидну пластинку завдовжки 2- З см, завширшки 1,5-2 см, без ребра. Розмножується статевим (карпоспорами) та нестатевим (тетраспорами) шляхом. Оліго-сапробіонт.

Заходи охорони: Не здійснювалися. Слід контролювати стан популяцій виду.

 

7. Лишайники (Lichenes)

7.1. Тонінія келлера Тоnіnіа kelleri (Elenk.) Oliv. (Thalloedema, kelleri Elenk.)

ORDO: Сумчасті лишайники

FAMILIA: Лецидеєві              

Наукове значення: Аридний вид на зх. межі ареалу.

Статус: I категорія.

Поширення: Пд. Степ (Херсонська область). Вид поширений також на півдні Сх. Європи, у Пд.-Зх. та Серед. Азії.

Місця зростання: Міждернинні проміжки (на грунті) кострице-во-ковилового степу.

Чисельність: Відома одна популяція (біосферний заповідник Асканія-Нова). Зростає поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Розорювання степу, випасання худоби.

Загальна характеристика: Слань (завдовжки 1-3 см) лускато-накипна, утворює на поверхні субстрата горбкувату, щільнопритиснену кірку. Складається здебільшого з роз'єднаних, видовжених, звивистих, опуклих, сіруватих або зеленувато-оливкових лусочок (чи горбків), вкритих сизою поволокою. Апотеції з чорним диском (діаметр 0,5-1,5 мм). Розмножується вегетативно (фрагментами слані) та статевим (2-4-клітинними еліптичними спорами) шляхом.

Заходи охорони: Охороняється у біосферному заповіднику Асканія-Нова. Слід контролювати стан популяції, виявити можливі місцезнаходження виду.

 

7.2. Рамаліна канарська Ramalina canariensis Steiner

ORDO: Сумчасті лишайники

FAMILIA: Рамалінові            

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Статус: III категорія.

Поширення: Кримський п-в (масив Агармиш у Гірському Криму, урочище Новий Світ поблизу м. Судака, Севастополь - район Балаклави). Вид поширений також у середземноморських районах Європи і Африки, на Канарських о-вах.

Місця зростання: Морські узбережжя (вологі, добре освітлені місця), гілки чагарників, ялівцю, фісташки та ін. дерев, оголена деревина.

Чисельність: Трапляються досить великі групи.

Причини зміни чисельності: Порушення біотопів під впливом господарської діяльності (вирубування лісу, рекреаційне навантаження, забруднення повітря).

Загальна характеристика: Слань заввишки до 4 см, кущиста, прямостояча, м'яка, солом'яно-жовта або світло-сіро-зеленувата, місцями порожниста. Лопаті завширшки до 10 мм, пальчасто- або неправильнорозгалужені, ямчас-тонерівні, потріскані по краях (іноді на поверхні). Апотецй (діаметр до 5 мм) трапляються зрідка, розташовані на кінцях лопатей, деколи бувають бічні. Розмножується нестатевим (циліндричними, прямими пікноконі-діями, соредіями, фрагментами слані) та статевим (двоклітинними, безбарвними, дещо зігнутими спорами) шляхом.

Заходи охорони: Охороняється у Карадазькому природному заповіднику й на тер. пам'ятки природи загальнодержавного значення Агармиський ліс. Необхідно виявити всі місцезнаходження та закартографувати їх, створити заказники, контролювати стан популяцій виду.

 

7.3. Аспіцилія щетиниста Aspicilia hispida Mereschk.  

ORDO: Сумчасті лишайники

FAMILIA: Аспіцилієві            

Наукове значення: Один з видів кочівних пустельно-степових лишайників (за межами осн. ареалу).

Статус: II категорія.

Поширення: Кримський п-в (околиці міст Сімферополя та Євпаторії, Нікітська яйла). Вид поширений також у Пд.-Сх. Європі, на Кавказі, Пд. Уралі, у Серед. Азії, Пн. Америці.

Місця зростання: Глинисті, солонцюваті та кам'янисті ґрунти (пд. варіанти степів), гірські схили, яйли.

Чисельність: Трапляються великі групи, спостерігається тенденція до зменшення.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець.

Загальна характеристика: Слань завширшки до 2,5 см, кущиста, сірого або оливково-зеленувато-бурого кольору; слабоприкріплена чи зовсім не прикріплена до субстрату. Гілочки слані (діаметр біля основи 1-1,5 мм) округло-циліндричні або слабосплющені, вигнуті, досить розгалужені. Біля верхівок вкорочені гілочки іноді утворюють пучки, на верхівці закінчуються кількома шипуватими виростами. Поверхня гілочок вкрита увігнутими, округлими або видовженими псевдоцифелами. Апотеції невідомі. Пікнідії чорнуваті, розташовані на верхівках коротких гілочок. Розмножується нестатевим шляхом (пікноконі-діями та фрагментами слані).

Заходи охорони: Не здійснювалися. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду, створити заказники, контролювати стан популяцій.

 

8. Гриби (Fungi (Mycota, Mycophyta))

8.1. Гельвела мохната Helvella monachella Fr.

ORDO: Аскоміцети (Сумчасті гриби)

FAMILIA: Гелвелові              

Наукове значення: Рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: III категорія.

Поширення: Урочище Лиса Гора (Київ). Вид поширений також у Прибалтиці, Зх. Європі.

Місця зростання: Грабові насадження (на ущільненому ґрунті).

Чисельність: Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності: Не з'ясовані.

Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 2-3,5 см) каштаново-коричнева, майже чорна, знизу біла, горбкувато-лопатева, вільна, місцями притиснута до ніжки. Спори 18-20Х12-15 мкм, ши-рокоеліпсоїдні. Ніжка завдовжки З-4 см, білувата, борозенчаста. Гумусовопідстилочний сапротроф. Гриб неїстівний.

Заходи охорони: Не здійснювалися. Потрібно створити мікологічний заказник в урочищі Лиса Гора, з'ясувати причини зміни чисельності.

 

 

8.2. Печериця таблитчаста Agaricus tabularis Pk.

ORDO: Базидоміцети (Базидіальні гриби)

FAMILIA: Агарикові (Печерицеві)          

Наукове значення: Ксеромеридіональний євразійсько-американський маловідомий вид з диз'юнктивним ареалом.

 

 

Статус: I категорія.

Поширення: Степ (відділи природних заповідників: Луганського - Стрільцівський Степ та Українського степового - Хомутівський Степ і Кам'яні Могили; біосферний заповідник Асканія-Нова). Вид поширений у Євразії, Пн. Америці.

Місця зростання: Цілинні степи.

Чисельність: Росте групами, іноді утворює відьмині кільця.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.

Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 5-20 см) напівкуля-ста, з віком опуклорозпростерта, білувата, білувато-сіра, від дотику жовтіє, з таблитчасто-тріщинуватою або таблитчастокоміркува-тою (у вигляді заглиблених пірамідальних комірок) поверхнею. Пластинки вільні, тонкі, густі, рожево-коричневі, пізніше темно-коричневі. Спори 6,5-7,7Х4,6- 5,4 мкм, широкоеліпсоїдні, коричневі. Ніжка 4-7Х1-3 см, циліндрична, донизу трохи звужується, білувата, шовковисто-бархатиста, гола; з верхівковим простим широким відстаючим білуватим кільцем. М'якуш білий, на зламі не змінюється або злегка рожевіє, з грибним запахом і смаком. Плодові тіла з'являються у червні - жовтні. Гумусовий сапротроф. Гриб їстівний.

Заходи охорони: Охороняється у природних заповідниках: Луганському, Українському степовому та біосферному заповіднику Асканія-Нова. Необхідно ввести вид до колекції чистих культур Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

 

8.3. Боровик королівський Boletus regins Krombh.

ORDO: Базидоміцети (Базидіальні гриби)

FAMILIA: Болетові                

Наукове значення: Неморальний вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: I категорія.

Поширення: Закарпаття (околиці с. Невицького Ужгородського р-ну, околиці с. Іванівки Берегівського р-ну). Лісостеп (лісництво в Диканському р-ні Полтавської обл.). Вид поширений у Євразії.

Місця зростання: Листяні, переважно букові та дубові ліси (на вапняковому Грунті).

Чисельність: Трапляється поодинці або групами з 2-3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності: Збирання заготівельними організаціями та населенням.

Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 5-10см) напівкуляс-та, з віком подушковидна, рожевувата, рожевувато-червона або фіолетово-червона (згодом блідне), гладенька, іноді трохи зморщена, бархатиста, пізніше гола, суха.


Популярні роботи

Останні реферети