Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Надзвичайні ситуації екологічного характеру в Україні

 

 

 

Реферат на тему: Надзвичайні ситуації екологічного характеру в Україні

 

 

 

 

Зміст

I. Вступ.

II. Основна частина.

1. Означення і класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

2. Причини та наслідки НС екологічного характеру.

3. Деякі НС екологічного характеру (радійційне забруднення навколишнього середовища, кислотні опади, смог).

4. НС екологічного характеру в Україні.

III. Заключна частина.

IV. Список літератури.

I. Вступ.

Надзвичайна ситуація - це процес виникнення протягом короткого періоду часу екстремальних умов для людини, подолання яких вимагає високого персонального порогу (рівня) фізичної, фізіологічної, психічної, моральної адаптованості.

Надзвичайні ситуації можна згрупувати на види таким чином:

- НС природного походження;

- НС техногенного характеру;

- НС соціального походження;

- НС екологічного характеру.

II. Основна частина.

1 реферат. Означення і класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

Надзвичайні ситуації екологічного характеру – це екстремальні та кризисні ситуації, пов'язані із зміною стану і властивостей суші, атмосфери, водного середовища та біосфери.

Класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру може бути представлена у вигляді таблиці:

Джерело надзвичайних ситуацій  

Характеристика прояву надзвичайних ситуацій  

Зміна стану суші (грунтів, надр, ландшафтів)  

- Катастрофічні просадки, зсуви, обвали земної поверхні через виснаження надр;

- наявність важких металів (у тому числі й радіонуклідів) та інших шкідливих речовин в ґрунті і більше гранично допустимої концентрації;

- інтенсивна деградація ґрунтів, запустинювання, засолення, заболочування та ін.;

- кризисні ситуації, пов'язані з виснаженням природних копалин

- кризисні ситуації, які викликані переповненням сховищ (звалищ) промисловими та побутовими відходами.  

Зміни складу і властивостей атмосфери  

- Різкі зміни погоди або клімату в результаті антропогенної діяльності;

- перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих домішок в атмосфері;

- значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму;

- утворення обширної зони кислотних опадів;

- температурні інверсії над містами.  

Зміна стану гідросфери  

- Різкий брак питної води;

- виснаження водних ресурсів;

- забруднення водних ресурсів.  

Зміна стану біосфери  

- Зникнення видів тварин, рослин;

- різка зміна здатності біосфери до відтворення ресурсів;

- масова загибель тварин або рослин.  

2. Причини та наслідки НС екологічного характеру.

Причини НС екологічного характеру:

1) невідповідальне ставлення до своїх вчинків.

При оцінці екологічної безпеки необхідно мати на увазі, що явище, далеке в часі і в просторі, здається менш істотним. У природокористуванні цей принцип особливо часто стає основою невірних практичних дій. Те, що сьогодні здається економічно та соціально важливим і доцільним, може привести до набагато істотніших негативних наслідків. В ході експлуатації природних систем не можна переходити деякої межі, що дозволить цим системам зберігати властивість самопідтримки (саморегуляції). Слабкі дії можуть не викликати реакцій у відповідь у природної системи до тих пір, поки, накопичившись, вони не приведуть до розвитку бурхливого динамічного процесу. Отже, деякі негативні екологічні наслідки проявляють себе не відразу, а через місяці і роки після самої надзвичайної ситуації. Тому важливо заздалегідь передбачити їх можливість, аби прийняти заходи по нормалізації екологічної обстановки.

2) промисловий розвиток та урбанізація.

Деградація екосистем, швидкі темпи зростання промисловості і розширення вживання хімічних речовин збільшують ризик виникнення НС. Крім того, темпи промислового розвитку в багатьох країнах, що розвиваються, випереджають можливості урядів по розвитку інфраструктури для боротьби з катастрофами, що породжує значну уразливість і велику залежність від міжнародної допомоги. Також в результаті високих темпів зростання чисельності народонаселення і урбанізації все більше число людей піддається ризику в період НС.

3) воєнні конфлікти.

В багатьох частинах земної кулі причинами надзвичайних екологічних ситуацій стають також озброєні конфлікти, оскільки під час війни часто використовується хімічна, радіаційна та інші види зброї, яка наносить невиправну шкоду природі.

4) економічні причини.

Уразливе довкілля робить надзвичайні ситуації ще більш руйнівними., тому гарантія техногенної і екологічної безпеки визначається, перш за все, розвитком безпечних технологій, якісними параметрами виробництва і наявністю ресурсів, використовуваних для зниження вірогідності виникнення драматичних наслідків його функціонування, прогнозуванням природних катастроф і концентрацією засобів на ліквідацію їх наслідків. Але в наш час у всьому світі потенціал для боротьби з надзвичайними ситуаціями через слабкорозвинені механізми управління або недоліки в концентрації і використанні економічних ресурсів є недостатнім, що може бути як причиною, так і наслідком уразливості. Отже, убогість є серйозною загрозою і для довкілля в цілому, і для населених пунктів.

Наслідок НС екологічного характеру: значне погіршення екологічного становища навколишнього середовища, а також можливе поступове вимирання багатьох біологічних видів.

3. Деякі НС екологічного характеру.

Розглянемо деякі найпоширеніші НС екологічного характеру.

1) Радіаційне забруднення навколишнього середовища.

До радіаційно-небезпечних об'єктів відносяться атомні електростанції і реактори, підприємства радіохімічної промисловості, об'єкти по переробці і захороненню радіоактивних відходів і так далі.

При аваріях або катастрофах на радіаційно-небезпечних об'єктах утворюється вогнище радіоактивного зараження (територія, на якій сталося радіоактивне зараження довкілля, що викликає поразку людей, тварин, рослинного світу на тривалий час).

Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості за характером небезпеки та її тривалістю можна поділити на два види: те, що виникає при вибухах ядерних боєприпасів, і те, що відбувається при аварії на об'єктах ядерної енергетики.

При ядерному вибуху переважають радіонукліди з коротким періодом напіврозпаду. Тому відбувається швидкий спад рівнів радіації. При аваріях на АЕС характерне, по-перше, радіоактивне зараження атмосфери і місцевості легколеткими радіонуклідами (йод, цезій, стронцій), а по-друге, цезій і стронцій мають тривалий період напіврозпаду. Тому різкого спаду рівнів радіації немає. При ядерному вибуху головну являє собою небезпеку зовнішнє опромінення (90 – 95% від загальної дози). При аваріях на АЕС значна частина продуктів поділу ядерного палива знаходиться в пароподібному і аерозольному стані. Доза зовнішнього опромінення тут складає 15%, а внутрішнього – 85%.

Почувши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, необхідно:

- Прийняти протирадіаційний препарат з індивідуальної аптечки (йодистий калій).

- Надіти засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки) дорослим і дітям.

- Загерметезувати квартиру ( заклеїти вікна, вентиляційні отвори, ущільнити стики).

- Одягти куртки, брюки, комбінезони, плащі з прогумованої або щільної тканини.

- Укрити продукти харчування в герметичній тарі.

- Автобуси і інші криті машини подавати безпосередньо до під'їздів.

2) Кислотні опади.

Оксиди сірки й азоту, що викида­ються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій (ТЕС) та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі вкрай шкідли­во впливають на довкілля:

- знижується врожайність більшості сільськогосподарських куль­тур через ушкодження листя кислотами;

- з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності й, як наслідок, — збіднення тварин­ного світу;

- гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів кедр, бук і тис);

- отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи;

- щезають водоплавні птахи й тварини, що живляться комахами;

- загибель лісів спричинює в гірських районах (таких, як Карпа­ти) зсуви та селі;

- прискорюється руйнування пам'яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку, оздоблені мармуром;

- збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).

Взимку поблизу ТЕС і металургійних заводів іноді випадає також кислотний сніг, іще шкідливіший, ніж кислотний дощ, що пояснюється більшим вмістом у ньому кислот. Райони випадан­ня такого снігу дістають одразу 4-5-місячиу дозу забруднення, а внаслідок його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить удесятеро більше кислот, ніж сам сніг.

Отже, в умовах забруднення атмосфери не слід ходити під дощем з непокритою головою (це може стати причиною випадіння волосся), не можна допускати потрапляння такого дощу на шкіру, в очі. Якщо ж це все-таки трапилось, слід промити водою уражені місця, хоча опіки кислотний дощ зазвичай не спричинює.

3)Смог.

Смог (у перекладі з англійської «дим») — скупчення шкідливих газів в атмосфері над містами та промисловими центрами. Спочатку під смогом мався на увазі дим, утворений спалюванням великої кількості вугілля (змішування диму і диоксиду сірки SO2). У 1950-х рр. був вперше описаний новий тип смогу — фотохімічний, який є результатом змішування наступних забрудників повітря:

- оксиди азоту, наприклад, диоксид азоту (продукти горіння паливних корисних копалин);

- тропосферний (приземний) озон;

- леткі органічні речовини (пари бензину, фарб, розчинників, пестицидів та інших хімікатів);

- перекиси нітратів.

Всі перераховані хімікати зазвичай володіють високою хімічною активністю і легко окиснюються, тому фотохімічний смог вважається однією з основних проблем сучасної цивілізації. Смог виглядає як синюва­тий прозорий туман, який має неприємний запах. Листя на деревах в'яне, стає плямистим, жовкне. Набагато прискорюються корозія металів, руйнування мармуру, фарб, гуми, швидко псуються одяг та взуття, порушується робота транспорту. Утво­ренню смогу сприяє спекотна безвітряна погода.

Смог є великою проблемою в багатьох мегаполісах світу. Він особливо небезпечний для дітей, літніх людей і людей з пороками серця і легенів, хворих бронхітом, астмою, емфіземою. Смог може стати причиною задишки, утруднення і зупинки дихання, головного болю, кашлю. Також він викликає запалення слизистих оболонок очей, носа і гортані, зниження імунітету. Під час смогу часто підвищується кількість госпіталізацій, ремісій і смертей від респіраторних та серцевих хвороб.

4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру в Україні.

Загрози катастроф, обумовлених наявністю глобальних проблем, звичайно, існують і в Україні. На думку багатьох експертів, темпи і масштаби деградації довкілля в країні знаходяться на середньосвітовому рівні, але при цьому по характеру деградації земель і лісів Україна ближче до країн, що розвиваються, а по викидах отруйних речовин в повітряне і водне середовище, їх масі та різноманітності - до розвинених в промисловому відношенні країн. В той же час, до особливостей деградації довкілля в Україні слід віднести найвищу в світі радіаційну забрудненість і вищий в порівнянні з іншими країнами рівень забруднення токсичними важкими металами, пестицидами, органічними сполуками. Значний негативний вплив надає переважно екстенсивний характер економіки, що супроводжується нераціональним використанням багатьох видів природних ресурсів, нераціональними об'ємами видобутку природної сировини, концентрацією виробництв лише в окремих регіонах без врахування господарської ємкості відповідних екосистем, відсутністю потужностей по переробці побутових і виробничих відходів. До цього слід додати наявність на більшості підприємств застарілих технологій, ненадійність технологічного устаткування, обумовлену виснаженням основних фондів, і так далі.

III. Заключна частина.

Екологічні надзвичайні ситуації можуть виникати не лише при промислових аваріях, але і при різкій зміні параметрів довкілля у зв'язку з критичною кількістю впливаючих факторів.Оцінюючи екологічний стан і його критичність, ми повинні мати на увазі закон еволюційно-екологічної безповоротності,: екосистема, що втратила частину своїх елементів, не може повернутися в первинний стан. Зрозуміло, одна людина не може виправити екологію цілої планети, але кожен з нас має розуміти, що Земля – це не невичерпне джерело ресурсів, а живий організм, здоров’я якого вже підірване величезною кількістю збитків, що завдала йому людина.

Реферат на тему: Надзвичайні ситуації екологічного характеру в Україні

Популярні роботи

Останні реферети