Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Червона книга України, рослини, які занесені до неї

Индекс материала
Реферат на тему: Червона книга України, рослини, які занесені до неї
Страница 2
Страница 3
Страница 4

 

 

 

 

 

Реферат на тему: Червона книга України, рослини, які занесені до неї

 


Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України. Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.

Історія. Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана в 1980 році під назвою "Червона Книга Української РСР". Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. Після набуття Україною незалежності у видавництві "Українська енциклопедія" було випущене друге видання Червоної книги України: в 1994 році - том "Тваринний світ" (наклад - 2400 примірників), в 1996 році - том "Рослинний світ" (наклад - 5000 примірників). З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами.

Структура. Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI).

·        зниклі:

види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;

·        зникаючі:

види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;

·        вразливі:

види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан;

·        рідкісні:

види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека;

·        невизначені:

види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться,- відсутня;

·        недостатньо відомі:

види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається не визначеним;

·        відновлені:

види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

 

Том "Тваринний світ" складається з наступних розділів:

·        Гідроїдні поліпи

·        Черви круглі, кільчасті

·        Ракоподібні

·        Павукоподібні

·        Комахи

·        Молюски

·        Круглороті, риби

·        Земноводні

·        Плазуни

·        Птахи

·        Ссавці

Загалом в цьому томі розміщено статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи - 2 види, черви круглі - 2, черви кільчасті - 7, ракоподібні - 26, павукоподібні - 2, багатоніжки - 3, комахи - 173, молюски - 12, круглороті - 2, риби - 32, земноводні - 5, плазуни - 8, птахи - 67, ссавці - 41.

 

Том "Рослинний світ" складається з наступних розділів:

·        Плауноподібні (Lycopodiophyta)

·        Папоротеподібні (Polypodiophyta)

·        Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta))

·        Покритонасінні (Angiospermae (Magnoliophyta))

·        Мохоподібні (Bryophyta)

·        Водорості (Algae)

·        Лишайники (Lichenes)

·        Гриби (Fungi (Mycota, Mycophyta))

 

Загалом в цьому томі розміщено статті про 541 вид (підвид, різновидність, форму) рослин і грибів: судинні рослини - 439 видів, мохоподібні - 28, водорості - 17, лишайники - 27, гриби - 30.

 

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин.

Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.

Функціонування Червоної книги України регулюється "Положенням про Червону книгу України", що затверджено Верховною Радою України 29 жовтня.

 

Отже, розглянемо деякі рослини, які занесені до Червоної книги України.

 

1. Плауноподібні (Lycopodiophyta)

1.1. Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ех Schrank et Mart. (Lycopodium selago L.)

ORDO: Плауни

FAMILIA: Баранцеві                

Наукове значення: Голарктичний від на пд. межі свого ареалу.

Статус: I категорія.

Поширення: Українські Карпати, Полісся, Розточчя, пн. частина лісостепової зони. Вид поширений у Європі, Зх. і Сх. Сибіру, на Далекому Сході, у Серед. Азії, Пн. Америці.

Місця зростання: Затінені вологі ліси, окраїни боліт, щебенисті схили, вологі грунти.

Чисельність: Популяції нечисленні, трапляються рідко.

Причини зміни чисельності: Збирання рослини як лікарської сировини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.

Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста жовтувато- або світло-зеленого кольору рослина. Стебло заввишки 5-25 см, дихотомічне розгалужене, густо вкрите ланцетними або лінійно-ланцетними твердими листками. Спороносить у липні - жовтні.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках - Карпатському (біосферний) та Розточчя (природний) і заказниках, зокрема у Бущанському загальнодержавного значення (Острозький р-н Рівненської обл.). Слід виявити всі місцезнаходження виду, особливо у лісостеповій зоні, створити нові заповідні території.

 

1.2. Плаун колючий Lycopodium annotinun L.

ORDO: Плауни

FAMILIA: Плаунові                 

Наукове значення: Палеарктичний вид на пд. межі свого ареалу.

Статус: II категорія.

Поширення: Українські Карпати, Полісся, зрідка - Волинська височина, Мале Полісся та пн. частина лісостепової зони. Вид поширений у Зх. і Сх. Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Зх. і Сх. Сибіру, на Далекому Сході.

Місця зростання: Хвойні та мішані вологі ліси (утворює куртини).

Чисельність: Популяції численні, кількість їх зменшується.

Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини.

Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см. Стебло повзуче, довге, циліндричне, у вузлах укорінюється, негусто вкрите лінійно-ланцетними листками, спрямованими вгору. Стробіли поодинокі, сидячі, циліндричні. Спороносить у липні - вересні.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Поліському природному та Карпатському біосферному заповідниках, заказниках Полісся та Карпат. Слід постійно контролювати стан популяцій.

 

1.3. Молодильник озерний Isoetes lacustris L.

ORDO: Плауни

FAMILIA: Молодильникові              

Наукове значення: Реліктовий вид.

Статус: II категорія.

Поширення: Зх. Полісся. Вид поширений також у Атлантичній і Центр. Європі, на Скандинавському п-ві, у Зх. Сибіру, Пн. Америці.

Місця зростання: Мілководдя мезотрофних озер з піщаним дном, на глибині 0,5-1,8 м.

Чисельність: Утворює зарості, переважно монодомінантні. Відомо два місцезнаходження.

Причини зміни чисельності: Забруднення озер та осушування болотних масивів, що їх оточують.

Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 20 см. Стебло бульбовидне, листки шилоподібні, темно-зелені. Спорангії поодинокі, розміщені біля основи листків. Спороносить у липні - вересні.

Заходи охорони: Доцільно створити заказник загальнодержавного значення на оз. Воронки (Володимирецький район Рівненської обл.).

 

2. Папоротеподібні (Polypodiophyta)

2.1. Адіант венерин волос Adiantum capillus-veneris L. 

ORDO: Багатоніжки

FAMILIA: Адіантові                

Наукове значення: Середземноморський вид на пн.-сх. межі ареалу.

Статус: I категорія.

Поширення: Пд. берег Криму (біля водоспадів Учансу та Джур-Джур, околиці міст Ялти та Місхора, вершини Ай-Петрі, Явлуз, Яузлар і Кастель). Вид поширений в Атлантичній Європі, Сх. і Зх. Середземномор'ї, на Кавказі, у Серед. Азії.

Місця зростання: Вологі скелі (переважно вапнякові) та розколини, біля водоспадів, по берегах гірських річок і струмків.

Чисельність: Популяції нечисленні.

Причини зміни чисельності: Зменшення вологості повітря, порушення місць зростання, збирання як декоративної рослини.

Загальна характеристика: Багаторічна папоротева рослина заввишки 20-30 см, з довгим повзучим кореневищем. Листки світло-зелені, тонкі, яйцевидні або яйцевидновидовжені, двічі-, тричіперисті; зимують. Черешки чорно-бурі, тонкі, блискучі. Спороносить у червні - серпні. Розмножується спорами та вегетативно.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у природних заповідниках - Ялтинському гірсько-лісовому та Мис Мартьян. Слід створити заказники в місцях зростання виду.

 

 

2.2. Марсилія чотирилиста Marsilia quadrifolia L.

ORDO: Марсилії

FAMILIA: Марсилієві              

Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид.

Статус: I категорія.

Поширення: Зх. Полісся (Шацькі озера), Закарпаття, степова зона (плавні Дунаю та Дністра), зрідка - Правобережний Лісостеп. Вид поширений у Західній Європі (крім пн. районів), на півдні Сх. Європи, Кавказі, в Ірані, Китаї, Японії, Пн. Америці, Австралії, Африці.

Місця зростання: Мілководдя водойм зі стоячою водою, замулені береги; на пересихаючих влітку ділянках утворює наземну форму.

Чисельність: Популяції нечисленні, особливо у прибережних смугах водойм. Ряд популяцій не вивчено.

Причини зміни чисельності: Заростання водойм, їхнє забруднення, освоєння прибережної смуги, меліоративні заходи.

Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина (завдовжки до 22 см). Кореневище повзуче, поверхневе, корені розвиваються на його вузлах. Листки на черешках (завдовжки 5-15 см) з пластинкою, що має чотири клиновидно-оберненояйцевидних листочки. Спороносить у липні - вересні.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Шацькому національному природному парку. Доцільно вивчити стан популяцій (зокрема, в Закарпатті та у заплаві Пд. Бугу), створити заказники.

 

2.3. Сальвінія плаваюча Salvinia natans All.                  

ORDO: Сальвінії

FAMILIA: Сальвінієві              

Наукове значення: Реліктовий (третинний) від.

Статус: II категорія.

Поширення: На всій тер. України (в долинах Дніпра, Десни, Пд. Бугу, Сіверського Дінця та ін. рік) - спорадично. Вид поширений також у Центр. Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Серед. Азії, Зх. Сибіру, Китаї, Японії, Пн. Америці.

Місця зростання: Мілководдя прісноводних стоячих і малопроточних водойм (глибина 0,5-2,5 м) з мулисто-піщаними та мулисто-торфовими відкладами. У пониззях річок характерні угруповання виду, в ін. місцях утворює лише фрагм.

Чисельність: Популяції численні, різко скорочуються в забруднених водоймах.

Причини зміни чисельності: Осушування екотопів, засолення та забруднення водойм.

Загальна характеристика: Однорічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина завдовжки 10- 20 см. Стебло (діаметр 1-2 мм) плаваюче, розгалужене. Листки розміщені кільцями цо три: два - плаваючі, яйцевидноеліптичні, розташовані попарно, третій - занурений у воду, розсічений, вкритий бурими волосками. Спороносить у серпні - вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в природних заповідниках: Дунайські Плавні, Луганському (Станично-Луганський відділ). Канівському, Розточчя та заказниках загальнодержавного значення (зокрема. Святе Озеро у Козелецькому р-ні Чернігівської обл.). Необхідно дослідити стан популяцій.

 

3. Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta))

3.1. Яловець високий Juniperus excelsa Bieb.      

ORDO: Кипарисові

FAMILIA: Кипарисові             

Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Статус: II категорія.

Поширення: Пд. берег Криму (від мису Айя до Карадагу). Вид поширений також на Балканському п-ві, о. Кріт, у Малій Азії, Зх. Закавказзі.

Місця зростання: Найчастіше - приморські круті схили (до вис. 400 м над рівнем моря), переважно південні, з щебенисто-кам'ян.

Чисельність: В угрупованнях рідколісь чисельний, в інших місцях росте невеликими групами та поодинці.

Причини зміни чисельності: Вирубування, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення.

Загальна характеристика: Вічнозелене дерево заввишки до 15 м. Тривалість життя 600 років. Листки завдовжки 1 мм, лусковидні, тупі. Шишкоягоди (діаметр бл. 1 см) фіолетово-чорні, утворені дерев'янистими лусками, дозрівають через рік, восени. Цвіте у березні - квітні Розмножується насінням. Світлолюбна рослина.

Заходи охорони: Охороняється в природних заповідниках - Ялтинському гірсько-лісовому. Мис Мартьян і Карадазькому, в заказниках загальнодержавного значення Аюдаг, Караул-Оба. Новий Світ, Канака та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, ввести його в культуру.

 

3.2. Тис ягідний Taxus baccata L.             

ORDO: Тисові

FAMILIA: Тисові           

Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: III категорія.

Поширення: Українські Карпати, Передкарпаття, Кримські гори. Вид поширений також у гірських районах Зх. і Пд.-Сх. Європи, у Середземномор'ї, на. Близькому Сході, у Пн. Ірані, на Кавказі.

Місця зростання: Грабово-букові, букові та буково-хвойні ліси. На карбонатних породах, часто на вапнякових скелях, в ущелинах.

Чисельність: Налічується понад 40 місцезнаходжень. Популяції локальні, нечисленні, кількість їх скорочується.

Причини зміни чисельності: Масове вирубування у минулому заради цінної деревини.

Загальна характеристика: Хвойне дерево або кущ заввишки З- 16 м, з пластинчастою або гладкою корою. Росте повільно. Тривалість життя від 1 до 3 тис. років. Деревина важка, міцна, червоного кольору. Листки (хвоя) голкоподібнолінійні, темно-зелені, блискучі, знизу - світло-зелені, матові; отруйні (містять алкалоїд таксин). Насіння кістянковидне, їстівне. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Тіньовитривала рослина.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому природному і Карпатському біосферному заповідниках, заказниках загальнодержавного значення Княждвірському (Коломийський р-н Івано-Франківської обл.). Тисовий Яр (Сторожинецький р-н Чернівецької обл.), Карабі-Яйла (Білогірський р-н, Крим), Великий Каньйон Криму (Бахчисарайський район) та ін. Рекомендується створити ботанічні резервати та пам'ятки природи у всіх місцях зростання тису ягідного, збільшити площі його насаджень (у лісах, ботанічних садах, парках).

 

 

 

 

3.3. Модрина польська Larix polonica Racib.     

ORDO: Сосни

FAMILIA: Соснові         

Наукове значення: Ендемічний вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: I категорія.



Популярні роботи