Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Зовнішньо-економічні зв'язки України в світі - Страница 2

Индекс материала
Реферат на тему: Зовнішньо-економічні зв'язки України в світі
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
/p>

Україна, як одна із засновниць Співдружності незалежних держав, розвиває співробітництво з країнами – учасницями СНД відповідно положень угоди про Співдружність незалежних держав із застереженнями до неї, зробленими Верховною Радою України.

Україна виступає за розвиток найширших торговельно-економічних та інших зв’язків між країнами СНД на засадах суверенного партнерства, рівноправності і взаємовигоди. Вона відстоює позиції збалансованої господарської діяльності в рамках СНД як необхідного етапу на шляху запровадження цивілізованих форм розвитку інтеграційних процесів. Визнаючи потребу тісної економічної взаємодії в рамках СНД, Україна виходить з того, що нагальною потребою сучасного етапу є перегляд старих і перехід до нових форм інтеграції, які б сприяли якнайшвидшому входженню України та інших заінтересованих країн СНД в европейську і світову економічну систему. Адже саме з країнами СНД Україна мала (і має) дуже тісні економічні – торгівельні – зв’язки.Так, наприклад, Білорусь є постачальником шин, вантажних автомобілів, тракторів, шиферу, скреперів, пасажирських ліфтів, деревно-волокнистих плит; Казахстан – цементу, бавовни (як і Туркменістан, Киргизстан, Узбекистан); Азербайджан – авіаційного бензину; Туркменістан - природного газу.

Географічно близькі держави разом з деякими прикордонними країнами є своєрідним мостом між Україною та заходом Європи. Україна прагне розвивати з ними повномасштабні дружні відносини. Таке співробітництво розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи до широких політичних, економічних, культурних, наукових, гуманітарних стосунків з Центральною, Північно-Східною Європою. Розгалужені і стабільні стосунки України з географічно близькими державами є необхідною умовою повноцінного інтегрування України у сім’ю європейських народів, її активної участі в регіональному і субрегіональному співробітництві.

2.3. Зв’язки з іншими країнами світу

Розбудова стосунків з західноєвропейськими державами створить умови для відновлення давніх політичних, економічних, культурних, духовних зв’язків України з європейською цивілізацією, прикорення демократизації, проведення ринкових реформ та оздоровлення національної економіки. Таке співробітництво стане надійним підгрунтям для розширення участі України в європейських структурах та майбутнього інтегрування її господарства до загальноєвропейського і світового економічного простору. В цьому контексті особливе значення для України мають відносини із Сполученими Штатами Америки. Серед основних напрямків регіонального співробітництва України в Європі перераховуються такі пріоритети в цій галузі: діяльність у рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), участь в Раді Північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичної асамблеї, розвиток контактів з Радою Європи та іншими європейськими структурами.

Україна розвиває двосторонні відносини з азіатськими, африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Просування товарів України на ринки ЄС і ЕАСТ проходить на превелику силу в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У 2000 році в порівнянні з 1999 роком Україна збільшила свій експорт у країни ЄС на 41,1%, а імпорт - на 96,6%. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинного ступеня переробки. Структура експорту України залежить від реалізації економічної програми уряду, орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, металургійної, хімічної промисловості. На ринку ЄС варто взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. На замітку варто взяти досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню по енергозбереженню й умінню робити продукцію з мінімальними витратами, конкурентно здатну на цьому регіональному ринку. Без цього Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС і світову господарську систему.

У торгівлі України з країнами ЄС видна її незбалансованість. Якщо в 1999 році пасивне сальдо по экспортно - імпортних операціях спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 2000 році до цих країн приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, або 2/3 складу країн ЄС. За два роки торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у виді пасивного сальдо $483,4 млн.

У 2000 р. у порівнянні з 1999 р. показники торгівлі України з країнами ЄАВТ(рос.-ЕАСТ) – Європейської Асоціаціїї Вільної Торгівлі - погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивного сальдо в $40,6 млн. Як відомо, країни ЄАВТ із 1 січня 1993 року одержали від ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі, що створило умови для вільного пересування між ЄС і ЄАВТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.

Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, Азіатсько-Тихоокеанського Регіону (АТР). Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС (Аsia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИК(рос.-НИС) і такі розвинуті країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природними багатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляється більш 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 1999 році товарообіг України з країнами цього ринку склав $21543,8 млн., у тому числі з країнами АСЕАН - $318,8 млн., з Китаєм - $428,4 млн., з НИК- $210,5 млн. і розвитими індустріальними країнами - $1136,8 млн. Імпорт України склав $580,7 млн. при позитивному зовнішньоторговельному сальдо в $993,1 млн. До Туреччини, США, Німеччини, Китаю, Італії, Польщі та Болгарії експортувалося біля третини товарів. Імпортні надходження з Німеччини, Туркменістану, Білорусі, Казахстану, США, Італії та Польщі разом становили біля 30%.

Щоб затвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збут продукція хімічної промисловості і насамперед, добрива, прокат чорних металів, електроустаткування, зварювальні апарати, газові турбіни, транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка.

Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій. Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 1999-2000 р. склав $1441,8 млн., у тому числі 86,1% приходиться на США, 13,6% - на Канаду і тільки 0,3% на Мексику. Торгово - економічні відносини України з країнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Україна здатна робити товари, що могли б знаходити збут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.

Однією з міжнародних фінансово-економічних організацій є Генеральна угода о тарифах і торгівлі – ГАТТ, яку було укладено ще в 1948 році 22 країнами світу. Тепер до ГАТТ входить 110 держав, тобто більша частина країн світу. Україна також подала свою заяву на вступ до ГАТТ.

Система ГАТТ грунтується на чотирьох принципах.

1. ГАТТ – це свого роду «клуб» країн, що тяжiють до розширення торговельних зв'язків одна з одною. Членство в цьому «клубі» добровільне: нікого не примушують приєднуватися до системи ГАТТ. Коли якась країна виявляє бажання вступити до «клубу», вона має визнати правила міжнародної торгівлі, які діють у ньому.

2. Країни, які належать до ГАТТ, надають усім іншим країнам статус найбільшого сприяння у взаємній торгівлі.

3. Пом'якшення торговельних бар'ерів між країнами – членами ГАТТ здійснюються переговорами. Система ГАТТ і система вільної торгівлі – не одне й те саме. Навіть держави, що входять до складу ГАТТ, зберігають ряд митних тарифов на імпорт. Проте водночас організація ставить собі за мету сприяти усе більшій лібералізації міжнародної торгівлі, стимулюючи своїх членів до переговорів про взаємне скорочення торгових бар'єрів.

4. Формування правил “справедливої торгівлі”. Наприклад, країнам – членам ГАТТ не дозволяється збільшувати тарифи після того, як вони погодилися на зниження їх під час переговорів. Члени ГАТТ мають право запроваджувати надзвичайні торговелвні обмеження лише за виняткових умов, коли іноземний імпорт завдає дуже значної шкоди їхній промисловості. Йдеться про такi обмеження, що можуть здійснюватися лише справедливим і недискримiнаційним способом.

Ще один аспект справедливого ведення торгівлі полягає у наданні імпортним товарам національного режиму. Це означає, що після того, як товар ввезено до країни, на нього мають поширюватися ті самi закони і податки, що й на товари, виробленi у межах країни.

Українi конче потрібно якомога швидше приєднатися до ГАТТ, адже членство у цій організації несе з собою безлiч переваг. Доки країна перебуватиме поза цією системою, на неї не поширюватиметься автоматично статус найбiльшого сприяння у торгівлi. Це означає, що держави –члени ГАТТ можуть обкладати українські товари бiльш високими тарифами, ніж застосовані щодо інших країн – членів ГАТТ. 3 іншого боку, ставши членом ГАТТ, Україна вже не зможе підвищувати тарифи на власний розсуд, адже її тарифні ставки встановлюватимуться у ході багатостороннiх переговорiв.

Розділ 3. ІНОЗЕМНІ ИНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ЗАЛУЧЕННЯ

Іноземні інвестиції починають грати усе більш істотну роль в економіці України. Якщо вірити офіційним даним, то вони рівні приблизно половині обсягу вітчизняних капіталовкладень з централізованих джерел. Остаточні дані за 2001 рік поки не опубліковані, але за прогнозами, зробленими в липні минулого року, їхній загальний обсяг повинний досягти 2 млрд. доларів. Виходячи з цього можна сказати наступне, що з 40 млрд. доларів іноземних інвестицій необхідних нашій економіці можна чекати в 20 разів менше. Для порівняння іншим державам Східної Європи: біля третини всіх прямих іноземних інвестицій у 1996-2000 роках - понад 30 млрд. доларів - одержала Росія, Польща одержала у 14 разів більше,ніж Україна, Чехія в 10 разів, Угорщина - у 12, прибалтійські країни в 1.5 рази.

І вже зараз потрібно приймати більш активні кроки по залученню інвестицій в економіку України. І проблема тут не тільки в здійсненні законодавчої бази, але і використанні діючих законів. Випадки фінансових махінацій українських партнерів, що залишилися безкарними, набирають широкого розголосу в закордонній пресі й аж ніяк не працюють на створення позитивного образа нашої країни в очах потенційних інвесторів.


Популярні роботи

Останні реферети