Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Освітлення виробничих приміщень та вимоги до нього

Индекс материала
Реферат на тему: Освітлення виробничих приміщень та вимоги до нього
Страница 2
Страница 3

 

 

 

Реферат на тему: Освітлення виробничих приміщень та вимоги до нього

 

 

ЗМІСТ.

Вступ.

1. Види виробничого освітлення, вимоги до нього.

2. Природне освітлення. Нормування до природного освітлення.

3. Штучне освітлення. Нормування штучного освітлення.

Висновки.

Список використаної літератури.

ВСТУП.

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров’я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення утруднює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Людина та її здоров’я є найбільшою цінністю держави. самою важливою складовою в життєдіяльності людини є її трудова діяльність. Тому одна з найважливіших державних задач в Україні є охорона життя і здоров’я громадян, в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Основним Законом України (Конституцією України) визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Україна використовує світовий досвід організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці (Директиви ЄС і Конвенції МОП та інш.). Принцип державної політики України в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів їх виробничої діяльності. Мета охорони праці- це необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров’я людей по відношенню до результатів їх виробничої діяльності. Головним об’єктом дослідження в охороні праці є людина в процесі праці і засоби виробництва, виробниче середовище, організація праці та виробництва.

Із загального обсягу інформації, через зоровий канал людина одержує 80%. Якість інформації, що надходить, залежить від освітлення. Незадовільна кількість або якість не тільки втомлює зір, але й викликає втому організму в цілому. Нераціональне освітлення може бути причиною травматизму. Часте пристосування очей, різкі тіні, освітлення надто яскравим світлом втомлює очі, знижують його захисну реакцію, око втрачає контрастну чутливість і гостроту зору. Збереження зору людини, стан її центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення. Нормується- Будівельні норми і правила: СНіП ІІ-4-79. Природне і штучне освітлення, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи, що дозволить забезпечити високу продуктивність праці.

1. ВИДИ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ, ВИМОГИ ДО НЬОГО.

Всі виробничі приміщення повинні мати освітлення. Інформація про навколишній світ (а це 80-90%) надходить до людини через зоровий апарат- очі. У процесі трудової діяльності світло для очей працівника відіграє одну із вирішальних ролей. Тому важливо, щоб освітлення робочих місць працівників відповідало санітарно-гігієничним нормам.

Згідно з СНіП-4-79, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи (8 розрядів здорової роботи) і визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом об’єкта з фоном, характеристикою фону. Найменша нормована освітленість складає 30лк., найбільша- 5000лк.

Частина електромагнітного спектра оптичного діапазону- видиме випромінювання- у межах довжини хвилі 770-380мм. викликає світлові і колірні відчуття у людини: від фіолетового (L=400мм.) до червоного (L=750мм.). найбільшою є чутливість зору до випромінювань із довжиною хвилі 555мм.- жовто-зелений колір, найнижча- на межі видимого світла. Освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. До кількісних показників належать: світовий потік, сила світла, освітленість, яскравість.

Світловий потік, F,- потужність променевої енергії, яка оцінюється за світловим відчуттям, яке сприймається оком людини. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм.)

Усі джерела світла (освітлювані прилади), випромінюють світловий потік у просторі нерівномірно, тому введена величина просторово-кутової густини світлового потоку- сила світла І – це відношення світлового потоку, що розповсюджується від джерела всередині елементарного тілесного кута, який має в собі цей напрямок, до цього тілесного кута:

 

де:

dF- світловий потік, рівномірно розподілений в межах тілесного кута, dW- величина тілесного кута.

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд).

Освітленість,Е,- це відношення світлового потоку, який попадає на елемент поверхні, до площі цього елемента:

 

де:

dF – світловий потік,

dS – площа поверхні, на яку попадає світловий потік.

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк.).

Яскравість, L, - відношення сили світла елемента поверхні, до проекції, перпендикулярної напряму:

 

де :

dI – сила світла, яке випромінюється поверхнею dSв напрямі

Яскравість вимірюється в кд/м2.

Рівень освітлення визначається ступенем точності зорової роботи. Для створення задовільного освітлення на робочому місці необхідно забезпечити не тільки достатню освітленість, але і якісні показники освітлення.

До якісних характеристик освітлення належать рівномірність розподілу світового потоку, показник осліпленості і дискомфорту, коефіцієнт пульсації, спектральний склад світла. Для оцінки умов зорової роботи існують такі характеристики: фон, контраст об’єкта з фоном, видимість об’єкта.

Показник осліпленості,Р, - критерій оцінки засліплюючої дії освітлювального пристрою:

де - коефіцієнт осліпленості,

-видимість об’єкта спостереження відповідно при екрануванні і при наявності відблискових джерел світла в колі зору.

Показник дискомфорту,М,- критерій оцінки дискомфортної відблисковості, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному

розподілі яскравості в полі зору:

 

 

де:

L- яскравість відблискового джерела, кд/м2.,

W- кутовий розмір відблискового джерела,

Jg- індекс позиції відблискового джерела відносно лінії зору,

- яскравість адаптації, кд/м2.

 
   

Коефіцієнт пульсації освітленості,К, %, характеризує відносну глибину коливань освітленості в результаті змін у часі світлового потоку газорозрядних ламп, які живляться змінним струмом:

де:

відповідно- найбільше, найменше і середнє значення освітленості за період його коливань,лк.

Контраст об’єкта з фоном- це відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об’єкта і фону до яскравого фон. Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров’я, продуктивність праці.

Тому освітлення має задовольняти таким основним вимогам:

ü бути рівномірним і досить сильним,

ü не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою обстановкою (підлога, стіни),

ü не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працівників,

ü давати правильний напрям світлового потоку.

Таблиця 1. Види виробничого освітлення.

 

 

За функціональним призначенням

На робочому місці

Аварійна -мінімальна освітленість

робочих поверхонь-5% від

норм робочого освітлення

не менше 2лк.

Евакуаційне -вмикається для евакуації

людей:

1. більше 50 працюючих,

2. в громадських та допоміжних

будівлях пром. підприємств, де

одночасно знаходиться більше 100осіб

Освітленість:

1. у приміщенні- 0,5лк.

2. поза приміщенням- 0,2лк.

Охоронне (мінімальна

освітленість 0,5лк на рівні землі)

Чергове (у неробочий час)

При освітленні виробничих приміщень використовують природне освітлення, яке створюється світлом неба (прямим і відбитим), штучне, яке здійснюється електричними лампами і змішане, при якому у світовий час доби недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

2. ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ. НОРМУВАННЯ ДО ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ.

Організація правильного освітлення робочих місць сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. Виробничі приміщення повинні мати світлопрорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц- зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно- побутові приміщення, очікувальні приміщення медичних закладів, приміщення особистої гігієни жінок, коридори та проходи.

Природне освітлення- це освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відкритим), яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх огорожуючих конструкціях. Для природного освітлення характерна висока дифузність (розсіяність) світла, яка позитивно впливає на роботу органів зору. Природне освітлення поділяють на бокове, верхнє і комбіноване. Бокове- здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє- здійснюється через ліхтарі, світлові прорізи в покритті, а також через прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі; комбіноване- це поєднання верхнього і бокового освітлень.

Оскільки природне освітлення приміщень змінюється залежно від широти місцевості, пори року і часу дня, а також погоди, основною величиною для розрахунку і нормування природного освітлення всередині приміщення прийнято коефіцієнт природної

освітленості е,%.

 
   

Коефіцієнт природної освітленості, е,%- це відношення природної освітленості, яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщень світлом неба (Евн), до одночасного значення зовнішньої освітленості на такій самій горизонтальній площині (Езов), яка створюється повністю відкритим небосхилом:

При односторонньому боковому природному освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнта природного освітлення в точці, розташованій на віддалі 1м. від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів, на перетині вертикальної площини характерного розміру приміщення і умовної робочої поверхні. При двосторонньому боковому освітлені нормується мінімальне значення, е, в точці посередині приміщення на перетині вертикальної площині характерного розміру приміщення. При верхньому і комбінованому природному освітлені нормується середнє значення, е, в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні. При цьому першу і останню точки вибирають на віддалі 1м. від поверхні стін.

Згідно з СНіП ІІ-4-79 “Природне освітлення” значення е при природному і суміщеному освітленні нормується залежно від характеристики здорової роботи. Встановлено 8 розрядів здорової роботи, з урахуванням найменшого об’єкта, що розрізняється:

I. Найвища точність- розмір об’єкта менше 0,15мм.

II. Дуже висока точність- від 0,15-0,3мм.

III. Висока точність- від 0,3-0,5мм.

IV. Середня точність- від 0,5-1мм.

V. Мала точність- від 1-5мм.

VI. Груба (дуже мала точність)- більше 5мм.

VII. Робота з матеріалами, що світяться і виробами в гарячих цехах- більше 0,5мм.

VIII. Загальне спостереження за ходом виробничого процесу.

 
   

Нормоване значення е СНІП ІІ-4-79 подані для ІІІ світлового поясу. Нормоване значення е з урахуванням характеру здорової роботи, системи освітлення, району розташування будівельна території колишнього СРСР (Україна знаходиться в IV світловому поясі) необхідно розраховувати за формулою:

де:

М- коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату, визначається залежно від району розташування будівлі на території колишнього СРСР (для України М = 0,9).

С- коефіцієнт сонячності клімату, який враховує додатковий світловий потік, що проникає через світлові прорізи протягом року і визначається залежно від орієнтації будівлі відносно сторін світу (для України С = 1,0).

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт, який визначається відношенням освітленості в певній точці Ев до освітленості під небом Е3.

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу, в процентах, становить освітлення в певній точці всередині приміщення і нормується характером зорової роботи (таблиця 2).

Таблиця 2. Нормативні значення КПО для виробничих приміщень.

Характеристика здорової роботи

Найменший розмір об’єкта розпізнання, мм.

Розряд здорово роботи

Значення КПО при природному освітлені

Верхньому і комбінованому

Боковому

Найвищої точності

Менше 0,15

І

10

3,5

Дуже високої точності

0,15 – 0,3

ІІ

7

2,5

Високої точності

0,3 – 0,5

ІІІ

3

2,0

Середньої точності

0,5 – 1,0

IV

4

1,5

Малої точності

1,0 – 5,0

V

3

1,0

Груба

більше 5,0

VI

2

0,5

Виконання норм освітленості забезпечується заданим розміром вікон при бічному освітленні або розміром світлових ліхтарів – при верхньому освітленні.

 
   

Найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується головним чином як перевірочний, зводиться до вибору типу вікон і розрахунку за світловим коефіцієнтом. сВітловим коефіцієнтом називається відношення сумарної площі вікон до площі підлоги у цьому ж приміщенні:

де:

- світловий коефіцієнт,

- сумарна площа вікон у приміщенні, м2,

- площа підлоги у цьому ж приміщенні.

Таблиця 3. Значення світлового коефіцієнта для виробничих приміщень.

Розряд роботи

Вид робіт за ступенем точності і назва приміщень

Значення світлового коефіцієнта

II

Роботи високої точності.

0,20 – 0,16

III

Точні роботи: у с/госп. ремонтних майстернях, відділеннях: верстатне, слюсарне, збиральне, електроремонтне, паливної апаратури, мідницьке, столярне.

0,16 – 0,14

IV

Роботи малої точності: у с/госп. Ремонтних майстернях, відділеннях: розбиральне, мийне, випробувальне, фарбувальне, ремонту с/г машин, кузня, зварювальне, інструментальна комірка.

0,14 – 0,12

V

Грубі роботи: гаражі, сараї для зберігання машин, склади металу.

0,12 – 0,10

VI

Досить грубі роботи: проходи, проїзди, коридори.

0,10 – 0,08

< /p>

В чинних СНіП ІІ-4-79 нормативні значення КПО наведені для ІІІ світлового поясу. Істотне значення має те, в якому поясі розміщується підприємство, або природне освітлення залежить від кількості сонячних днів в році, а також від стійкості снігового покрову, тому використовують додаткове штучне освітлення.

3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ. НОРМУВАННЯ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ.

Штучне освітлення використовується для роботи в темні перехідні години доби, а також при недостатньому або відсутньому природному освітленні. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне та ін.

Робоче освітлення- призначається для нормального перебігу виробничого процесу.

Аварійне освітлення- влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2лк. всередині приміщення і не менше 1лк.на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під’єднані до мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення- влаштовують для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Загальне освітлення- це освітлення при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення. поділяється на загальне рівномірне освітлення, при якому світловий потік рівномірно розподілений без урахування розміщення обладнання, та загальне локалізоване, при якому світловий потік розподілений з урахуванням розташування робочих місць.

Місцеве освітлення- створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.

Комбіноване освітлення- складається з загального освітлення та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях.

Джерела світла є важливими складовими частинами освітлювальних пристроїв промислових підприємств. Правильний вибір типів і потужності ламп визначає експлуатаційну і економічну ефективність освітлювальних пристроїв. Штучне освітлення здійснюється за допомогою газорозрядних ламп та ламп розжарювання.

Лампа розжарювання – джерела світла з випромінювачем у вигляді дроту (нитка, спіраль) з тугоплавкого матеріалу, що розжарюється до температури 2500-3000 С. Вони належать до джерел теплового випромінювання і поки що є досить поширеними джерелами світла. Це пояснюється такими їх перевагами: зручні в експлуатації, не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу, прості у виготовленні.

Але лампи розжарювання мають і суттєві недоліки: низька світлова віддача- 10-35лм./Вт.,низький ККД- 10-13%, малий термін служби- 1-1,5тис.годин, в спектрі переважають жовті і червоні промені, що відрізняє їх склад від природного світла, вони спотворюють кольоропередачу і тому їх не використовують при роботах, які вимагають розрізнення кольорів.

В освітлювальних пристроях використовують лампи розжарювання багатьох типів: вакуумні, газонаповнені безспіральні, безспіральні з криптоно-ксеноновим наповненням, дзеркальні з дифузо-відбиваючим шаром, галогені лампи з йодним циклом, які в колбі містять пари йоду, що підвищує температуру розжарювання спіралі і запобігає розпилюванню вольфрамової нитки, збільшуючи термін служби до 3000 годин, а світлову віддачу- до 30лм/Вт., та ін.

Газорозрядні лампи- це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону спектра виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також в наслідок явища люмінесценції. До переваг газорозрядних ламп порівняно з лампами розжарювання відносять їх більшу світлову віддачу- 40-110лм/ВТ., значно більший термін служби- 8-12 тис.год, спектр випромінювання близький до спектра природного світла.


Популярні роботи

Останні реферети