Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Хронологія подій під час Другої світової війни в Україні

Индекс материала
Реферат на тему: Хронологія подій під час Другої світової війни в Україні
Страница 2
Страница 3

 

 

 

 

Реферат на тему: Хронологія подій під час Другої світової війни в Україні

 

 

 

 

 

 

 

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941 – 1945)

ДАТА

ПОДІЯ

22 червня 1941 – 18 листопада 1942

І період Великої Вітчизняної війни  

22 червня 1941 р.

Напад Німеччини на СРСР

23 червня 1941 р.

Масштабна танкова битва на лінії Луцьк – Рівне – Броди

28 червня 1941 р.

Війська ЧА залишили Мінськ

30 червня 1941 р.

Вступ до Львову

Поч. липня 1941 р.

Захоплення Литви, Латвії, Білорусії, Молдови, частини України

7 липня – 26 вересня 1941 р.

Оборона Києва

10 липня – 10 жовтня 1941 р.

Смоленська битва

29 липня 1941 р.

Захоплення Смоленська

4 серпня – 16 жовтня 1941 р.

Оборона Одеси

30 серпня 1941 р. – 27 січня 1943 р.

Блокада Ленінграда

19 вересня 1941 р.

Захоплення Києва

30 вересня 1941 р. – поч. січня 1942 р.

Оборона Москви. Початок операції “Тайфун”

Вересень – жовтень 1941 р.

Донбаська оборонна операція

25 жовтня 1941 р.

Захоплення Харкова

30 жовтня 1941 р. – 1 липня 1942 р.

Оборона Севастополя

5 грудня 1941 р. – поч. січня 1942 р.

Наступ на лінії Єлець – Калінін

4 березня 1942 р.

Розгін Української Національної Рад

12-19 травня 1942 р.

Невдалий наступ військ ЧА на Харків

30 травня 1942 р.

Створення ЦШПР

28 червня 1942 р.

Наступ німців на Волгу та Північний Кавказ

22 липня 1942 р.

ЧА залишила Свердловськ – повна окупація України

17 липня – 18 листопада 1942 р.

Сталінградська битва

(оборонний період)

25 серпня 1942 р.

Військове положення в Сталінграді

25 вересня 1942 р.

Початок боїв у місті  

14 жовтня 1942 р.

Створення Української Повстанської Армії

19 листопада 1942 – грудень 1943

ІІ період Великої Вітчизняної війни

19 листопада 1942р. - 2 лютого 1943 р.

Корінний перелом.

Наступальний період Сталінградської битви

Грудень 1942 р.

Вступ радянських військ у Ворошиловградську обл.

29 січня – 18 лютого 1943 р.

Звільнення територій північного Донбасу

2 лютого – 3 березня 1943 р.

Наступальна операція Воронезького фронту. Визволення Харкова

19 лютого –25 березня 1943 р.

Контрнаступ німців – окупація північно-східного Донбасу та Харкова

5 липня – 25 серпня 1943 р.

Курська битва

5 серпня 1943 р.

Визволення Орла та Бєлгорода

23 серпня 1943 р.

Визволення Харкова

22 вересня 1943 р.

Форсування Дніпра в районі Великого Букрина

12 жовтня – 3 листопада 1943 р.

Наступ радянських військ на Київському напрямку

14 жовтня 1943 р.

Визволення Запоріжжя

25 жовтня 1943 р.

Визволення Дніпропетровська

6 листопада 1943 р.

Визволення Києва

8-9 листопада 1943 р.

Визволення Житомира

28 листопада – 2 грудня 1943 р.

Тегеранська конференція

Січень – грудень 1945 р.

ІІІ період Великої Вітчизняної війни

Січень – лютий 1944 р.

Контрнаступ радянських військ на Житомир, Кіровоград, Рівно, Луцьк, Корсунь-Шевченківський, Нікополь, Кривий Ріг.

14 січня – 29 лютого 1944 р.

Визволення, Новгорода, Ленінградської та Калінінської областей. Вступ на територію Естонії

Березень – травень 1944 р.

Визволення Миколаєва, Одеси, Тернополя, Кам’янця-Подільського

8 березня – 28 жовтня 1944 р.

Карпатська наступальна операція

26 березня 1944 р.

Радянські війська вийшли на кордон СРСР з Румунією

8 квітня – 12 травня 1944 р.

Кримська наступальна операція

9 травня 1944 р.

Визволення Севастополя

20 червня 1944 р.

Вступ радянських військ на територію Польщі

22 червня 1944 р.

Визволення Білорусії

29 червня 1944 р.

Форсування Вісли

3 липня 1944 р.

Визволення Мінська

Сер. липня – 29 серпня 1944 р.

Наступ військ ЧА на лінії Львів – Сандомир

27 липня 1944 р.

Визволення Львова і Станіслава

Серпень – вересень 1944 р.

Повстання опозиційних сил Польського Комітету Національного Визволення

15 серпня 1944 р.

Визволення Сандомира

23 серпня 1944 р.

Повстання в Бухаресті – падіння диктатури Антонеску

Серпень 1944 р.

Яссько-Кишенівська операція

Кін. серпня 1944 р.

Визволення Румунії

5 вересня 1944 р.

Радянський уряд оголосив війну Болгарії

8 вересня 1944 р.

Частини ЧА перейшли болгарський кордон. Антифашистське повстання в Софії

Жовтень 1944 р.

Штурм Белграда спільними діями НВАЮ та ЧА

2 жовтня 1944 р.

Капітуляція Варшавського повстання

Кін. листопада 1944 р.

Форсування Дунаю. Проголошення Чехословацької Народної Республіки

Січень – 8 травня 1945 р.

IV період Великої Вітчизняної війни

17 січня 1945 р.

Визволення Варшави

Сер. лютого – поч. квітня 1945 р.

Бої біля озера Балатон

13 лютого 1945 р.

Визволення Будапешту

4 квітня 1945 р.

Визволення Братислави. Завершення визволення Венгрії

16 квітня – 2 травня 1945 р.

Берлінська операція

8 травня 1945р.

Підписання акту про капітуляцію Німеччини

< /p>

Німецьке питання. У 1947 році склалася ситуація, при якій стало зрозуміло, що єдина німецька держава не може бути створена. 7 вересня 1949 року проголошується ФРН при підтримці США. А через місяць утворюється НДР. Територіальний розподіл Німеччини став передумовою її політичної конфронтації. У травні 1952 року Америка, Англія та Франція підписали договір з Німеччиною (ФРН) про скасування окупаційного режиму в Західній Німеччині, але союзники ще певний час тримали там свій військовий контингент.

У 1955 році НДР підписує з СРСР договір про визнання останнім суверенітету і незалежності Німеччини, який був лише формальним договором.

Загострення міжнародних протиріч наприкінці 40-х років.

Після ІІ світової війни СРСР та США встановлюють контроль над значними територіями світу. Радянське керівництво на чолі із Сталіним взяло курс на розподілення територій світу та встановлення сфер впливу в Європі. На протязі 1945-46 років у ряді країн під тиском СРСР утворюються коаліційні уряди, в яких комуністи займають ключові пости. Потсдамська конференція погодилась на пропозицію СРСР встановити кордон між Німеччиною та Польщею, щодо репарацій то дозволила вивозити сировину та обладнання з окупованих територій. Ще на Тегеранській конференції з питання вирішення подальшої долі Німеччини з’являються протиріччя між СРСР та Заходом. Намагаючись розширити зону впливу, СРСР надає матеріальну допомогу Югославії, Албанії, Румунії та Болгарії. Для контролю Босфору та Дарданелл СРСР здійснює тиск на Туреччину, вимагаючи від неї спільної оборони. Підтримує також партизанські загони для боротьби з англійцями у Греції. Активну політику веде СРСР в Ірані, намагаючись витіснити англійців та встановити контроль над нафтовими свердловинами. В серпні 1941 року на основі договору від 1921 року радянські війська захопили Північний Іран. Одночасно англійські війська взяли під свій контроль південь. У 1941 році за активної підтримки СРСР створюється Народна партія Ірану комуністичної орієнтації. У 1944 році до влади в Ірані прийшли партії, орієнтовані шиїтське духовенство, яке виступало проти реформ, европезації та поновлення традицій ісламу. Проти Туде почалися репресії, поширювалися антирадянські настрої. Центром опозиції Тегерану став іранський Азейбарджан, де у грудні 1945 року при підтримці радянських військ утворюється автономна республіка Азейбарджан і Курдська народна республіка. Це загострило конфронтацію між Англією та СРСР. Претензії СРСР на світову гегемонію були безпідставні, бо внутрішнє положення країни було важким, розорена війною економіка, продовольча криза, репресії. Основним супротивником на світовій арені виступала Америка, яка характеризувалась значним розвитком промисловості за часів війни, надання великих кредитів, незначні людські втрати, відсутність військових дій на території країни. Вагомим аргументом зовнішньої американської доктрини було володіння атомною зброєю, яку Америка використовувала з метою шантажу. Кроки СРСР щодо встановлення своїх зон впливу в Європі та Азії, розходження в текстах документів на міжнародних зустрічах, конфронтаційна політика в Німеччині, все це трактувалось урядом США як комуністична загроза і у відповідь викликали появу зовнішньо-політичної доктрини – втримання комунізму. Суть її полягала у тому, що західні країни до тих пір не можуть існувати спокійно, поки існує СРСР. 5 березня 1946 року у промові в американському місті Фултон заявив що комуністичний тоталітаризм замінив фашистський нацизм. На його думку від Балтики до Адріатики пролягла залізна завіса. Необхідна було утворити союз англомовних держав, які б оточили СРСР. Через декілька днів в центральному органі КПРС в газеті “Правда” з’являється відгук і оголошується початок холодної війни проти СРСР. В березні 1947 на міжнародній конференції в Москві по німецькому питанню СРСР відхилив пропозиції США, щодо об’єднання Німеччини. Після чого 12 березня президент США Трумен видав свою доктрину яка передбачала надання матеріальної допомоги у розмірі 400 мільйонів доларів Греції та Туреччині які опинились під загрозою комунізму. У ці країни направлялися військові спеціалісти та озброєння. Другим дипломатичним кроком стало заключиння з США військових договорів західними країнами. 5 червня 1947 року державний секретар США запропонував план Маршала – надання фінансової допомоги у розмірі 16 мільярдів доларів країнам Європи для відновлення їх економіки, але з умовою відкриття ринків для американських товарів, гарантовані рівні права американським підприємцям, контроль фінансово-кредитної системи країни, контроль за плануванням економічного розвитку країни. СРСР був згоден вступити у цю програму але на рівних з США умовах. Така пропозиція не була прийнята і СРСР та під його тиском Польща, Чехословаччина, Румунія, Албанія відмовились від цієї програми. А на конференції в Парижі в липні 1947 року 16 країн прийняли рішення, до них приєднались Західна Німеччина, вільна територія Трієст, а також гомінданівський Китай. Прийняття європейськими країнами плану Маршала призвело до розколу Європи на два антагоністичних табори. Країни - члени організації Європейського Економічного Комітету та країни сателіти радянського союзу.

22 червня фашистська Німеччина напала на СРСР. Проти СРСР виступили Італія, Фінляндія, Угорщина, Румунія також блакитна дивізія Іспанії, частина військ Словаччини, добровільні з Франції та Голландії.

Причини війни:

- намагання Німеччини встановити світове панування;

- захоплення СРСР – це плацдарм для агресії проти Закавказзя, Ірану, Персидської затоки, Індії, для захоплення стратегічних джерел сировини, нафти, вугілля, кольорових металів та родючих земель України, Кубані, Дону.

- Знищити соціалістичну державу для того, щоб підірвати комуністичний рух у всьому світі та все в державі;

Репресивні дії сталінського керівництва які послабили СРСР.

План “Барбаросса” передбачав вже восени 1941 року вийти на лінію Архангельськ-Волга та розчленувати територію СРСР між Німеччиною та її союзниками. Війна за характером загарбницька з боку Німеччини та визвольна з боку СРСР.

Періодизація:

1. 22. 06. 41 – 18. 11. 1942 – оборонні бої відступи та поразки червоної армії, створення передумов для перемог радянських військ (битва під Мінськом (28 червня), Смоленська битва (10липня – 10 вересня), Оборона Києва (середина липня).);

2. 19.11.42 – кінець 1943 – корінний перелом в ході війни;

3. початок 1944 – 9 травня 1945 – завершальний період, капітуляція Німеччини;

4. 9.05.45 – 2.09.45 – капітуляція Японії, закінчення війни.

Проти СРСР у першому періоді війни виступили 3 групи армій:

1. “Північ” під командуванням Фельдмаршала Леєба. Вона наступала із східної Прусії через Прибалтику на Ленінград. Їх противниками з боку СРСР Північний фронт під командуванням генерала Попова який утримував лінію від Баренцового моря до Ленінграду. Північно-західний фронт під командуванням генерала Кузнєцова, який охороняв Прибалтику і південні підступи до Ленінграду.

2. Західний напрям з боку Німеччини група армій “Центр” під командуванням фельдмаршала фон Бока. Виступала з території Польщі на Москву, Західний фронт з боку СРСР під командуванням генерала Павлова який обороняв Білорусь.

3. Південний напрям з боку Німеччини група армій “Південь” під командуванням Рунштеда, який наступав на Київ, Донбас, Крим. З боку СРСР Південно-західний фронт під командуванням генерала Кирконоса який обороняв Україну. Південний фронт під командуванням генерала Черевиченко який обороняв Молдову та Одесу.

На передодні війни співвідношення між німецькими та радянськими військовими силами переважувала на користь СРСР.

Німеччина

СРСР

танки 2434

17000

Біля 3000 тис. літаків

8000

190 дивізій

170

Загальні заходи СРСР по організації фронту:

- 22 червня по радіо виступив міністр закордонних спав Молотов, який заявив про початок війни між Німеччиною і СРСР, о загальній мобілізації усіх чоловік віком від 23 до 36 років. Не підлягали мобілізації території Сибіру та Далекого Сходу. За родин місяць було мобілізовано майже 5,5 мільйонів чоловік.

- 23 червня була створена Ставка Головного командування під керівництвом маршала Тимошенко. З часом вона була перейменована в Ставку верховного головнокомандувача на чолі із Сталіним.

- 24 червня 1941 року було створено Рад. інформбюро.

- 29 червня 1941 видається директива партійним та радянським органам які знаходяться в прифронтовій зоні з наказом скласти план евакуації та оборони.

- 30 червня створюється Державний комітет оборони на чолі із Сталіним, який об’єднав в своїх руках державну, господарчу і військову владу в країні.

- На початку липня формуються дивізії народного опору а також нищівних батальйонів, за роки війни в яких, налічувалось біля 2 млн. чоловік.

- Заходи направлені на мобілізацію населення для будівництва оборонних споруд.

І період війни.

Від Баренцового моря до Чорного моря протягнувся фронт. Не дивлячись на перевагу радянських військ в озброєнні та силах Німеччина знаходилась на більш високому рівні. Її економіка заздалегідь була переведена на воєнний лад, була проведена військова реформа. Радянські війська у надзвичайно важливих умовах послаблені сталінськими репресіями дезорганізовані договором 1939 року з Німеччиною не могли дати рішучого та організованого опору ворогу. Літо-осінь 1941 року – період поразок Червоної армії, Німецькі танкові та моторизовані частини, що наступали на Даугавпілс, Вільнюс, Мінськ вже надвечір 23 червня 1941 року вчинили прорив між Північно-західним та Західним фронтами який сягав в деяких містах 130 км. А до вечора 25 червня пробились в глиб території СРСР аж на 150-200 км. 28 червня Червона армія залишила Мінськ за три неповних тижні війни радянські війська були змушені здати Латвію, Литву, Білорусію, значну частину України і Молдови. Наприкінці липня 1941 року Німецька армія просунулась в глиб СРСР на 600 км. Розвиваючи свій наступ німецька армія посилила свій наступ на московському напрямку, вважаючи, що взяття столиці СРСР вирішить подальшу долю війни. Шлях на Москву лежав через Смоленськ. Смоленська битва найбільша і найзавзятіша битва в перші місяці війни.


Популярні роботи

Останні реферети