Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів в Україні - Страница 4

Индекс материала
Реферат на тему: Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Вони сприяють вихованню національної самосвідомості, гідності, патріотичних почуттів. Активізації творчих здібностей, всебічному розвиткові молодших школярів. Їх доцільно застосувати під час проведення тематичних ранків. На уроках музики, народознавства, у роботі шкільних мистецьких гуртків.

Отже, український фольклор – ефективний засіб виховання у діяльності і спадщині В. М. Верховинця, джерело його творчих досягнень у царині національного музичного і хореографічного мистецтва. Актуальність педагогічних ідей і досвіду видатного педагога, музикознавця, етнографа, композитора потребує їх широкого впровадження у сучасну практику виховання молодого покоління.

 

III. Морально-етичне виховання молодших школярів засобами фольклору

Дуже велике значення мають уроки у морально-етичному вихованні молодших школярів засобами фольклору.

При опрацюванні теми “У світі казки чарівної”. Пропонуємо учням такі завдання:

1. Назвати усіх персонажів прочитаних казок.

Вовк, козенята, лисиця, їжак, кіт, пес, лисичка, журавель, лебідь, щука, рак, собака, гуси, кури, коти, дід, миша, жабка, зайчик, кабан, ведмідь, пан, бідняк.

2. Кого з перелічених персонажів ми маємо вилучити, щоб залишити тільки тварин? (Дід, пан, бідняк).

3. Тварини поділяються на свійські і дикі. Записати слова, які називають всіх свійських тварин, яких ми зустрічали у казках.

Козенята, кіт, пес, собака, гуси, кури.

4. Записати слова – назви птахів, про яких ми читали в казках:

журавель, лебідь, гуси, кури.

5. Назвіть, хто з риб став персонажами казок?

6. Прочитайте у казці “Лебідь, щука і рак” речення, в яких розповідається про щуку. Які ще слова є у цьому реченні? Скільки їх?

7. Знайдіть у казці речення, в яких було б найменше (найбільше) слів.

8. Прочитайте написане на дошці:

Поробиш усю роботу той поспиш в охоту. (Поробиш усю роботу, то й поспиш в охоту).

- Чи зрозуміле написане?

- Де зустрічався вам цей вислів? (Казка “кіт і пес”)

- Знайдіть ці рядки в казці.

Порівняйте з написаним на дошці.

- Хто з вас бажає розповісти, як слід записувати речення. (слова в реченні потрібно писати окремо одне від одного).

10. Прочитайте на дошці слова:

обідай, а тоді потрудись вже побігай

- Чи чули вже десь такі слова?

(Казка “Кіт і пес”).

- Чи записані вони так, як у казці? В чому різниця? Де правильно? Чому? (Потрудись, побігай, а тоді вже бідай).

Також велике виховне значення має застосування фольклору у позакласній роботі.

Світле свято Великдень

Сценарій свята

Мета. Розширити значення учнів про святкування Великодніх свят. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Найкраще свято проводити в IV чверті, перед Великодніми святами. Вікова група – діти 9-11 років.

Свято проводиться в класі або в просторому затишному залі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках – крашанки, писанки. Діти одягнені в національні костюми.

Вчитель. День Воскресіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть, сонце “грає”.

1-й учень. Й від тоді отак щороку,

Вдягла весна мережану сорочку, В воскресіння Світлий День,

Умившись і звільнившись від турбот, Гомонять земля і небо

І піднімає волошкові очі Звуком дзвонів і пісень.

До віщих, до церковних позолот. І весняні перші квіти

2-й учень. Дзвенять в досвітній порі,

Великдень всіх нас на гостини просить, Тягнуть їх за злоту нитку

Малює сонце полотно небес, Ті небесні дзвонарі.

І крашанку, як усмішку підносить, (Всі діти стоять півколом. Вихо-

Христос воскрес. дять дівчинка і ангел. Почина-

3-й учень. ється міні-вистава.)

Воістину воскрес! Дівчинка.

І дзвони засріблилися завзяті Христос Воскрес.

І ніби поколотилось між людьми: Вже три дні, як хмари стали,

Всі разом. Христос воскрес. Потемнів Єрусалим

Учень. Як Ісуса поховали,

Небесні дзвонарі Вкрили каменем важким.

Як Ісус Христос, Син Божий, Вже три дні, як суд ворожий

Вмер за всіх нас на Хресті, На хресті Христа розп’яв,

Вся земля засумувала Вже три дні, як Він, Син Божий,

Й небеса були сумні. За всіх нас терпів, страждав.

З жалю й болю затремтіли Підем, діти, підем живо

Стопи й шпилі синіх гір, На могилі приплакнем .

А з-за хмар не було видно Але що там? Що за диво?

Ані сонця, ані зір. Гріб увесь горить вогнем.

Так два дня було й дві ночі, - Гляньте, діти! Гріб порожній!

Аж дивись, на третій день Хтось той камінь віддалив!

Блисло сонце і заграла Ангел.

В небі музика пісень. Се вчинив Господь всеможний!

А з небес малі ангели Він воскрес!

Роєм злинули в простір, Діти. О диво, див!

Ясні квіти побудили Ангел.

В долинках на стопах гір, - Не лякайтесь! Приступайте!

Ниточки та золонит Я посланник із небес!

Зачепили на квітки. Дівчинка.

Потягнулись й задзвонили То є Ангел з неба, діти!

Білі й сині голівки! Ангел.

Дивувалися всі люди, Так! Я є! Христос Воскрес!

Вибігали діти з хати Діти.

Квіти дзвонять, гомонять!” О, Воістину воскрес

Їм же в відповідь ангели Той, що був і є з небес!

Заспівали із небес: Ангел.

“Світ радіє, бо Син Божий Чудо все добре віщує:

в третій день з мертвих воскрес!” Правда в світі запанує!

Всі. Всіх нас нині звеселяє

Диво див святе, чудесне!

Вже нас горе не здолає

Наша доля ще воскресне!

(Співають. “Христос Воскрес!)

Христос Воскрес, Христос Воскрес!

Радість з неба ся являє

Паска красно десь вітає.

Радуйся щиро нині,

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав щастя нам з небес

Христос Воскрес!

Вчитель. Свято Воскресіння багатий в обрядовому і народному звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.

ü Коли на Великдень ясно світить сонце. То через три дні піде дощ.

ü Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.

ü Якщо на Великдень удень спить господар. То вилеже пшениця, а якщо господиня – льон.

ü На Великдень перший раз зозуля закує.

ü На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками, дерв’яними чи паперовими голубками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на “покуті” вішають прикраси з соломи “павуки”. До Великодня, як і до Різдва, батьки купували дітям гостинці – цукерки, пряники, свистунці.

Виходять два хлопчики і дівчинка з запаленими дівчинками з запаленими свічечками.

- Найважлив іший день Вербового тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим.

- До цього дня в кожній хаті викочують, випливають з воску свічки – трійцю.

- Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – на здоров’я і щастя живим.

- Запалену н6а відправі таку свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.

- У п’ятницю чи суботу несуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.

- Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовляннями.

Вчитель. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

(Діти співають гагілку)

“Вередує пишна паска”

Вередує пишна паска,

Гей, посуньтесь, будь ласка,

Заграйте мені нині марша,

Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се, рідна нене,

Порося, та й ще печене,

Скочило на рівні ноги,

Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою,

Вже готовтеся до бою,

Маю гичку, як корону,

Зараз вас усіх захроню.

Обізвались крашаночки,

Крашаночки невеличкі,

Хоч хвалитись нині гріх,

Ми найкращі з вас усіх.

Надійшло до всіх кропило,

Накропило насварило,

Мир хай буде всім сьогодні,

Бо то свята Великодні.

Вчитель. Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай

- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.

Гарна писанка у мене,

Мабуть кращої нема,

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й пасочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала п’ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: “Молодець”.

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Ще дві кращі напишу.

Співають пісні про писанки.

Хто народ всій щиро любить,

Рідну землю, хто кохає,

В того серце золотою

Писанкою сяє.

Хто свою любов покаже

Не словами, да ділами,

В того серденько найкраще –

Писанки над писанками!

А яка вона прекрасна,

Най з вас кожен поміркує:

Чудні квіти на Великдень

Сам Христос на ній малює?

Вчитель. Назва “писанка”

- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.


Популярні роботи

Останні реферети