Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Біткоїн - цифрова криптовалюта

Міністерство науки та освіти України

 

 

 

 

Реферат на тему: Біткоїн - цифрова криптовалюта

 

 

 

 

Виконав

студент 3-го курсу

факультету інформаційних технологій

Ісайкін Олексій Сергійович

 

КИЇВ-2018

 

ВСТУП

Bitcoin, або Біткоїн — електронна валюта, концепт якої був озвучений 2008 року Сатосі Накамото, і представлений ним 2009 року, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото. Повна капіталізація ринку біткоїнів на 5 грудня 2017 року, коли курс сягав 12 000 $, становить 200 млрд USD . Середня ціна одного біткоїна на 30 листопада 2017 року — понад 10 000 $. У грудні 2017 року став шостою за капіталізацією валютою світу, обійшовши рубль, фунт і південнокорейську вону. 7 грудня курс досяг свого історичного чергового максимуму в 17,7 тис. дол., наступний ріст до 20 тис доларів відбувся 17 грудня, потім курс впав до 16 тис.

Реферат на тему: Біткоїн

Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів мережі peer-to-peer, а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються криптографічні методи.

Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним стандартом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткоїнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі — іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT.

При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткоїнів затверджений для включення в планований стандарт юнікоду версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF. Іноді застосовують символ ฿ — знак тайського бата, але він сумісний не із усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «bitcoin:» офіційно включена в специфікації WHATWG для HTML5. Біткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016.

Принципи роботи

BitCoin покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на персональному комп'ютері, і проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично кожна монета в системі має свій унікальний ключ.

При здійсненні транзакції користувач додає до монети відкритий ключ адресата і підписує її своїм особистим закритим ключем. Щоб запобігти подвійному списанню однієї монети, всі транзакції транслюються іншим учасникам, а повний список транзакцій в анонімному вигляді зберігається в розподіленій мережі. При кожній новій транзакції ключі перевіряються за списком попередніх транзакцій. Інакше кажучи, BitCoin заснований на записі переміщень грошових коштів з використанням асиметричного шифрування.

Для запобігання багаторазової витрати однієї і тієї ж суми мережа реалізує щось подібне розподіленому серверу часу, використовуючи ідею ланцюжка хешів, кожен з яких обчислюється на базі попереднього. Для зменшення розміру розподіленої мережевої БД використовується деревоподібне хешування.

Наразі кількість монет в обігу системи становить понад 16.7 млн. Фактично, сьогодні BitCoin — це хмарна мережа розподілених обчислень. Дохід в BitCoin монетизується за рахунок валюти, цінність якої забезпечує електрична енергія і робота процесора. Фактично, номінал однієї монети дорівнює певній кількості процесорного часу. На практиці вартість її визначається співвідношенням біржових пропозиції та попиту, що з певною затримкою впливає на необхідні комп'ютерні ресурси для генерації монети.

Конфіденційність

Для збереження конфіденційності може бути застосований «біткоїн-міксер», котрий в одній транзакції змішує на вході біткоїни різних користувачів і робить одночасно багато платежів. Це ускладнює співставлення, хто куди платив.

Історія розвитку

Ще задовго до впровадження ВТС, 1983 року Девід Чаум і Стефан Брендс запропонували перші протоколи «електронної готівки».

У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню спаму і DoS-атакам запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткоїн-базі.

Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold». Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.

Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чипу для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткоїнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото — псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта, хоча це всього лише одна з численних версій.

Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників, при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткоїнів на реальний товар стався у травні 2010 року — американець Ласло Ханеч за 10 000 біткоїнів отримав дві піци.

10 грудня 2017 року Чікагська біржа опціонів CBOE розпочала торгівлю фьючерсами на біткоїн. Наплив відвідувачів на сайт біржі був настільки значним, що сайт кілька годин був у непрацездатному стані.

Стадії розвитку проекту

За задумом творця системи — Сатоші Накамото, — будь-яка центральна емісія повинна бути скасована й замінена на персональну (особисту) емісію самих громадян.

В BTC існує два способи отримання монет BitCoin: генерація їх власними силами або купівля за якусь традиційну валюту (звичайний спосіб конвертації валют). У момент запуску системи на фазі її «розігріву» (bootstrap stage) було створено ситуацію, коли генерація монет була досить простою й доступною всім процедурою. Для цього потрібно було завантажити й інсталювати клієнта BitCoin, після чого запросити генерацію монет і зачекати.

 

Алгоритм спроектований так, що в міру розвитку системи й збільшення грошової маси в ній, генерація нових грошей стає все складнішим обчислювальним завданням, вимагаючи все більше потужностей. Таким чином, якщо спочатку система активно залучає широкі маси учасників мотивацією досить легко збагатитися (що в рамках капіталістичної системи працює краще за будь-яку рекламу), то на якійсь стадії стає вигідніше купувати вже готові монети, ніж намагатися згенерувати їх, що створює попит на BTC. Далі запускається стандартна біржова торгівля, яка породжує конвертованість.

Коли загальна валютна база системи досягне суми 21 млн монет, то будь-який тип емісії буде повністю зупинено (щоб уникнути інфляції), після чого система увійде в третю заключну фазу — стабілізація. Зараз можна бачити, що в згоді з теорією BTC перебуває в заключній частині фази bootstrap, входячи в другу фазу — зокрема, це ознаменувалося значним пожвавленням біржових торгів по BTC останнім часом.

Встановлення і використання біткоїн гаманця

Програма-гаманець BitCoin — це планшетний застосунок, на кшталт WebMoney. Для роботи програми потрібно, щоб був відкритий мережевий порт номер 8333, тому якщо активовано захисний екран Windows або встановлено інший сторонній брандмауер, потрібно налаштувати його. Є версії гаманця для Windows, Linux, MacOS X, Android, IOS.

Принцип дії

Всі дані про кількість біткоїнів користувача зберігаються у бінарному файлі, який називають гаманцем (англ. wallet). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Оскільки усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткоїни.

Біткоїнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність такої транзакції. Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувачі отримують однакові біткоїни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що містить транзакцію, додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».

Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально-складної задачі-підтвердження (англ. proof-of-work). Вона базується на даних транзакції, а також усій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії транзакції, не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються фіксованою кількістю біткоїнів, що «постають з повітря», так само, як і будь-які комісійні платежі, пов'язані з процесом транзакцій. Це компенсує операторам витрачену обчислювальну потужність, а також розподіляє багатства у системі Bitcoin у цілому. Складність задачі-підтвердження автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це наприклад блоки, що створюють неправильну кількість біткоїнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.

Правовий статус біткоїна

У різних країнах ставлення до системи «біткоїн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткоїнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар або інвестиційний актив і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткоїни визнають розрахунковою грошовою одиницею, в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у Китаї) операції з біткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб.

22 жовтня 2015 року Європейський суд (European Court of Justice, ECJ) ухвалив, що операції обміну біткоїнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг. Транзакції в біткоїнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню ПДВ. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню.

Майнінг біткоїна

Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткоїнів і комісійних зборів отримала назву «майнінг» (від англ. mining — видобуток корисних копалин). Випуск нових біткоїнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткоїнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій.

Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткоїнами зменшувати вдвічі, тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткоїнів обмежений аналогічно сумі членів спадної геометричної прогресії і не перевищить 21 млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткоїнів. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткоїнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткоїнів. Наступна зміна відбулась приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0). Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткоїнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори.

Пули

Для зменшення випадковості й більш рівномірного отримання біткоїнів майнери використовують спеціалізовані веб-служби — пули (від англ. Pool — загальний фонд). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.

Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткоїни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.

Обсяг даних

Стандартні програми-клієнти орієнтовані на роботу з повною базою транзакцій. Програма-клієнт здатна працювати повністю автономно, як повноцінна мережа. Такий механізм забезпечує працездатність мережі без виділеного сервера і центрального агента, але змушує зберігати величезний архів всіх транзакцій. Станом на червень 2015 року розмір бази становив понад 42 ГБ. Після першого запуску на отримання, аналіз та збереження бази транзакцій може йти більше доби. У разі збільшення числа транзакцій до рівнів, порівнянних з популярними нині платіжними системами, проблема зберігання і передачі даних може унеможливити використання стандартних програмних клієнтів на більшості домашніх комп'ютерів. З цієї причини розроблені «тонкі клієнти», які зберігають на жорсткому диску тільки заголовки блоків (близько 80 байт), а повний вміст блоків завантажують в міру необхідності. Це економить місце на диску, але не підходить для майнінгу.

Глобальні перспективи

BTC приймають сотнях західних магазинів електроніки, косметики, компанії з надання послуг хостингу, замовлення їжі, лотереї, віртуальні ігри тощо. У результаті переговорів з компанією Amazon було досягнуто домовленості про використання BTC в її інтернет-магазинах (сума покупки повинна перевищувати $ 30).

У лютому 2011 року BitCoin взяла дуже важливу психологічну планку — вперше за її існування курс обміну BTC до USD досяг стійкого паритету, а в деякі вдалі дні за 1 монету BitCoin давали більше 1 долара. У середині 2011 року, на піку зростання, за одну монету цієї електронної валюти пропонували вже 18 доларів.

Слід згадати й про політичний компонент, який вже починає проявлятися: після численних випадків закриття рахунків проекту WikiLeaks у традиційних грошових системах цей проект продовжив збір грошей в системі BitCoin.

Курс Bitcoin

Курс біткоїнів коливається залежно від попиту й пропозиції. На початку березня 2017 року вартість 1 біткоїна сягнула приблизно 1250 американских доларів. У ніч на 6 червня 2017 року середньозважений курс біткоїна впритул наблизився до 3 тисяч доларів, що стало історичним рекордом. Зростання курсу пов'язується перш за все з активністю на азійських ринках (де ціна значно вища, ніж на європейських та американських біржах), зокрема, легалізацією біткоїна в Японії. Згодом курс дещо впав і становив уже 1900$ за 1 BTC. Таким чином, всього за один рік курс змінився з 890 до 2975$ за одиницю електронної валюти.

13 вересня 2017 року ціна біткоїна обвалилась і досягала $3964 за монету. Тобто курс криптовалюти обвалився майже на 21 % зі свого попереднього рекорду в $5012, якого він досяг 2 вересня 2017 року.

Паніка на криптовалютному ринку сталась через заборону Китаєм всіх ICO (Initial Coin Offering — первинне розміщення монет, форма залучення інвестицій в нові технологічні проекти), а також новинами про заборону криптовалютних бірж в цій країні.

Станом на 23 вересня 2017 року курс ще знизився — до $3661.77 або 95894.19 гривень.

У грудні 2017 року курс зріс до $14000, потім до 15, 16 тис і зрештою 7 грудня був встановлений черговий рекорд в $17000, потім кілька днів був спад до $15000.

Критика

Критика біткоїнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.

Нечесний початковий розподіл

Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети в цей час, більш ніж у 500 000 разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти — тим важче стає генерувати монети.

Емісія грошей поза контролем держави

Анонімність системи «біткоїн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткоїнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над інфляцією.

Обіг нелегальних товарів

Використання біткоїнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію інтернет-магазину Silk Road. При цьому під час слухань в Сенаті США з приводу віртуальних валют зазначалося, що готівкові гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.

Спекулятивна бульбашка

Багато економістів вважають систему «біткоїнів» спекулятивною бульбашкою.

Екс-голова ФРС США Алан Грінспен 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає «біткоїни» «бульбашкою», оскільки, на його думку, біткоїни не мають ніякої реальної вартості.

Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткоїни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як альтернативна вартість у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість у акцій або облігацій). Але у біткоїнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх як оплату за товари та послуги, їхня вартість стане нульовою.

Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки (2013), вважає, що біткоїн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки».

Девід Андолфатто, віце-президент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткоїнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість.

Тімоті Лі з Washington Post в листопаді 2013 року зауважив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткоїнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткоїнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин.

Дискусія про фінансову піраміду

Колишній старший радник Казначейства США і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що «біткоїн» є варіантом фінансової піраміди.

У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post.

У 2012 році Європейський центральний банк в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткоїн» фінансовою пірамідою.

У 2014 році глава Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткоїн» не є фінансовою пірамідою.

 

У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, „біткоїн“ не є навмисною фінансовою пірамідою».

На думку Еріка Познера, професора права в Університеті Чикаго, фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткоїнів» більше схожа на колективну ілюзію.

Економіст Джеффрі Такер стверджує, що "є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткоїн».

У звіті 2014 року Ради Федерації (Швейцарія) у відповідь на неодноразово підняте питання, чи є «біткоїн» фінансовою пірамідою, зробили висновок, що ця система не надає типових обіцянок прибутку, тому і пірамідою не є.

Значні затрати електроенергії на процес майнінгу

Створення (майнінг) біткоїнів вимагає використання енергоємної обчислювальної техніки. За останніми оцінками, на майнінг біткоїнів потрібно стільки ж енергії, скільки споживає ціла Нова Зеландія, а, можливо, й більше. У перші дні існування криптовалюти біткоїну всі необхідні підрахунки виконувалися на звичайних персональних комп’ютерах. Але зараз майнери використовують спеціально побудовані машини, оптимізовані під особливі алгоритми біткоїну. Вартість «видобутку» дорівнює вартості використовуваної електроенергії. Єдиний спосіб майнити з прибутком – мати доступ до найдешевшої електрики, тобто електрики, яка виробляеться за рахунок згорання дешевого вугілля на старих теплових електростанціях. Майнінг біткоїну сьогодні сконцентрований у Китаї, який все ще сильно залежить від вугілля.

Bitcoin в Україні

В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли  ентузіастами було створено громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткоїн та інших віртуальних валют на території нашої держави — Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з'являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції — подібно до звичайних банків.

Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями  провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткоїн в Україні. Дані вийшли дуже цікаві — Україна потрапила до першої десятки країн світу за використанням біткоїн-нодів або вузлів, близько 40 % всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.

Також на сьогоднішній день зацікавлення біткоїн тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик — Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткоїнів.

Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткоїн. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют — «…віртуальна валюта біткоїн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства». За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.

Саме тому одним із стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткоїн з тіні.

З 19 грудня 2016 року Українська біржа запустила торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Bitcoin. Спеціфікація контрактів зареєстрована в НКЦПФР. Це фактично перший регульований ринок в світі, який запропонував ф'ючерсні контракти на біткоїн.

У 2016 році юридична компанія Axon Partners стала першою українською компанією, що внесла біткоїни в свій статутний капітал.

До кінця вересня 2017 року в Україні планується надати криптовалюті певний правовий статус. Який саме, досі невідомо. Національний банк України (НБУ) не визнав Bitcoin ні валютою, ні платіжним засобом.

Цікаві факти

Першими мільярдерами в біткоїнах стали брати Уінклвосси, які купили в 2013 році біткоїнів на 11 млн дол по 120 дол за біткоїн, станом на листопад 2017 року, курс виріс до 11 000 дол, таким чином вартість їхніх біткоїнів стала більша за 1 млрд доларів.

Реферат на тему: Біткоїн - цифрова криптовалюта

Популярні роботи

Останні реферети