Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Аналіз основних фондів підприємства в Україні

Индекс материала
Реферат на тему: Аналіз основних фондів підприємства в Україні
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему: Аналіз основних фондів підприємства в Україні

 

 

 

 

 

План

1. Вступ 2

2. Аналіз складу, динаміки, структури і технічного стану ос­новних фондів 3

3. Аналіз ефективності використання основних фондів. 11

4. Аналіз використання обладнання та виробничої потужно­сті підприємства . 15

5. Висновок . 20

6. Література . 21

 

Вступ

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними виробничими фондами та їх використання. Основні фонди (засоби) – це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виро­бництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів пере­вищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалі­шим за один рік).

Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефектив­ного використання основних виробничих фондів.

Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом три­валого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в неви­робничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Починати аналіз основних фондів слід з ознайомлення зі скла­дом основних фондів у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних фондів, питома вага промислових основних фондів, виробничих ос­новних фондів в інших галузях і невиробничих основних фондів.

Вивчаючи зміну структури основних фондів у вартісному ви­разі, з'ясовують, за рахунок чого вона сталася - за рахунок змі­ни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та ін­ших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної зміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі як порів­няти з невиробничою, зокрема виробничої площі цехів, де відбу­ваються виробничі процеси.

Завдання аналізу стану та ефективності використання основ­них виробничих фондів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, тобто встановлення відповідно­сті величини, складу та технічного рівня фондів виробничій про­грамі підприємства;

б) визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього;

в) установлення належної комплектності наявного парку об­ладнання;

г) з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

д) розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

Джерелами інформації для аналізу основних фондів підприєм­ства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма 1 «Баланс підприємс­тва»; форма 4 «Звіт про власний капітал»; форма 1-П «Звіт під­приємства (об'єднання) з продукції»; форма 11-ОФ «Звіт про на­явність та рух основних фондів, амортизацію (знос)».

Крім названих джерел інформації, для аналізу використову­ються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, ін­вентарні картки обліку основних засобів тощо.

Аналіз складу, динаміки, структури і технічного стану ос­новних фондів.

Основні напрями аналізу використання основних фондів та послідовність його проведення показано на рис. 1.

Аналіз основних фондів починають із визначен­ня забезпеченості підприємства основними фондами. Для цього необхідно з'ясувати, чи достатньо в підприємства основних фон­дів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан, яким є рівень виробництва та його організація.

Велике аналітичне значення мають показники структури ос­новних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фон­дів підприємства на основні виробничі фонди головного виду ді­яльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (на­приклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди головного виду діяльності є такою частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений про­дукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. По­новлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення.

Невиробничі основні фонди це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Основні напрямки аналізу

Аналіз наявності та структури основних фондів

 

Аналіз стану та руху основних фондів

 

Аналіз фондоозброєності праці

 

Аналіз використання основних фондів

             

Оцінка обсягу основних фондів

 

Аналіз технічного стану основних виробничих фондів

 

Аналіз технічної озброєності праці

 

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів

Аналіз структури основних фондів

 

Аналіз руху основних виробничих фондів

 

Аналіз машино озброєності праці

 

Оцінка впливу факторів на зміну рівня фондовіддачі

Аналіз структури основних виробничих фондів

         

Оцінка впливу зміни фондовіддачі на обсяг виробництва

           

Аналіз використання наявного обладнання

< /p>

Рис. 1 Аналіз використання основних виробничих фондів основного виду діяльності

Усі основні фонди (засоби) підприємств за характером участі у виробничому процесі та функціонування в невиробничій сфері поділяються на три амортизаційні групи (для кожної з них уста­новлено єдину норму амортизаційних відрахувань):

перша група - будівлі, споруди, передавальні пристрої;

друга група - автомобільний транспорт, меблі, офісне об­ладнання, електронно-обчислювальні машини та інше обладнан­ня для автоматизованої обробки інформації, побутові прилади та інструменти, телефони, мікрофони, рації;

третя група - машини, устаткування і будь-які інші ос­новні засоби, що не входять до першої і другої груп.

Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім цього, заведено виокремлювати активну (робочі машини та обладнання) та пасивну частини фондів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, вимірювальні прилади та обладнання, транс­портні засоби). Основні промислово-виробничі фонди безпосе­редньо пов'язані з виробництвом продукції і тому мають най­більшу питому вагу.

Наявність, рух та динаміку основних фондів можна простежи­ти, склавши таблицю за зразком табл. 1.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і об­ладнання - темпи зростання інших видів активної частини осно­вних фондів.

Методом порівняння звітних даних у таблиці 1 (складеної за формою 11), які показують вартість основних фондів на поча­ток і кінець планового періоду, проводять аналіз основних фон­дів. Відношенням окремих видів основних фондів до загальної вартості визначається їх структура. Порівнюванням структури основних фондів на початок і кінець звітного періоду можна ви­явити динаміку її змін і відхилень.

Так, за даними таблиці 1 вартість основних фондів на під­приємстві зросла на 130 тис. грн. (2081 1951), або на 7%, у тому числі основних виробничих фондів на 160 тис. грн. (1981 -1821), або на 9%. Збільшилась частка основних виробничих фон­дів у загальній кількості на 2,6% і відповідно зменшилась частка невиробничих фондів (наприклад, відбулася приватизація житло­вого фонду), а також значно збільшилась питома вага активної частини фондів (від 48,84% до 53,0%).

Аналіз складу і структури основних виробничих фондів забез­печить керівництво підприємства інформацією про склад основ­них фондів і співвідношення між їхніми групами, уможливить виявлення тенденції зміни структури основних фондів за група­ми. Порівняння із середніми та найліпшими показниками дасть змогу вжити відповідних заходів для відновлення оптимальної питомої ваги машин і обладнання як найбільш активної частини основних фондів, а також визначити міру впливу цих змін на по­казники використання основних фондів.

Постійно змінюється і обсяг основних фондів підприємства. Передовсім він збільшується за рахунок уведення в дію основних виробничих будівель, верстатів, машин та іншого обладнання, їх реконструкції і модернізації. Крім того, підприємство може отримувати основні фонди від інших підприємств у порядку безоплат­ної передачі.

Таблиця 1

Наявність, рух та динаміка основних фондів

Основні фонди

Наявність на початок звітного періоду

Надходження за звітний період

Вибуття за звітний період

Наявність на кінець звітного періоду

Відхилення тис. грн.

тис. грн.

Питома вага, %

тис. грн.

Питома вага, %

тис. грн.

Питома вага, %

тис. грн.

Питома вага, %

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1 . Промислово-виробничі основні фонди у тому числі:

1821

93,3

250

92,6

90

64,3

1981

95,2

160

- активні фонди

953

48,84

225

83,3

75

53,5

1103

53,0

44

2. Виробничі основні фонди інших галузей

-

-

-

-

-

3. Невиробничі основні фонди

130

6,7

20

7,4

50

35,7

100

4,8

-30

Усього

1951

100

270

100

140

100

2081

100

130

< /p>

Отже, зміни обсягу основних фондів підприємства обумов­люються їх надходженням і їх вибуттям.

Аналізуючи основні фонди, треба брати до уваги те, що збі­льшення обсягу продукції, яка виробляється, залежить від частки в цих фондах нових, досконаліших засобів праці. Аналіз повинен розкрити причини вибуття основних фондів як щодо всього їх складу, так і за окремими видами або об'єктами.

Проаналізувавши динаміку та структуру основних фондів, не­обхідно розглянути технічний стан фондів, що від нього також значною мірою залежить збільшення випуску продукції.

Для характеристики технічного стану основних фондів вико­ристовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допо­міжних) коефіцієнтів.

Розрізняють два види зносу - фізичний і моральній. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми.

Фізичний знос це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх викори­стання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльно­сті - під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є ви­користання основних фондів, то швидшим буде їх фізичний знос.

Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації (кіль­кість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного ста­ну основних фондів. Ці методи використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та переоцінки основних фондів.

Моральний знос це знецінення об'єктів основних фондів унаслідок нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробниц­тва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктив­ніших машин.

Суму морального зносу першої форми можна визначити за даними переоцінки основних фондів як різницю між первісною і відновною вартістю об'єкта основних фондів. За морального зно­су другої форми, визначаючи відновну вартість, необхідно вра­ховувати продуктивність об'єкта основних фондів, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники за­собів праці сучасної конструкції. Найскоріше і найбільше мора­льно зношуються активні основні форми.

Фізичний знос основних фондів частково компенсується ре­монтами. На практиці (згідно з існуючою методикою) сума зносу основних фондів характеризується сумою нарахованої амортизації.

Амортизаційні відрахування частина вартості основних фондів, яку перенесено на виготовлену продукцію. Для визначення суми амортизації здійснюють допоміжні розрахунки або беруть ві­домості про використання аналогічних видів основних фондів.

На практиці суму амортизації визначають на основі норм амо­ртизації. При цьому припускають, що основні фонди зношуються рівномірно протягом усього періоду функціонування. Норми амортизації диференційовано за групами й видами основних фо­ндів, тобто за строками служби, конструктивними особливостями тощо, і виражено у відсотках. Норми амортизації періодично пе­реглядаються та вдосконалюються.

Для науково обґрунтованого планування відтворення основ­них фондів необхідні дані про їх стан, який характеризують кое­фіцієнти зносу і придатності засобів праці.

Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх пері­одах, а коефіцієнт придатності частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.

Коефіцієнт зносу основних фондів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, ос­новних фондів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлю­ють і необхідність застосування застарілих технологічних проце­сів, що призводить до неконкурентоспроможності продукції підприємства.

Так, на підставі даних табл. 2 можна розрахувати і коефі­цієнт зносу, і коефіцієнт придатності (на певному умовному під­приємстві).

Коефіцієнт зносу (Кзн):

Кзн=З/ОФп=700/1951=0,36

де 3 — сума зносу основних фондів; ОФП — первісна вартість ос­новних фондів на початок періоду. Коефіцієнт придатності (Кприд):

Кприд=ОФз/ОФп=(1951-700)/1951=0,64

де ОФ3 — залишкова вартість основних фондів; ОФП — початко­ва вартість основних фондів.

Таблиця 2

Аналіз зносу основних фондів (засобів)

Показник

Одиниця виміру

На початок періоду

На кінець періоду

Зміна (±)

1 . Первісна вартість основ­них засобів

тис. грн.

1951

2081

+ 130

2. Знос основних засобів за

тис. грн.

700

762

+ 62

час їх експлуатації 3. Рівень зносу основних засобів

%

35,88

36,62

+ 0,74

4. Рівень придатності осно­вних засобів

%

64,12

63,38

-0,74

< /p>

Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 130 тис. грн., то знос їх за час експлуатації збільшився на 62 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатнос­ті) основних засобів на 0,74%, що свідчить про погіршання їх технічного стану.

Взаємозв'язок видів зносу основних фондів і форм їх замі­щення показано на рис. 2



Популярні роботи

Останні реферети