Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Економічне кейнсіанство та його особливості в різних країнах

 

 

 

Реферат на тему: Економічне кейнсіанство та його особливості в різних країнах

 

 

 

1. Історичні передумови виникнення і суть кейнсіанства.

2. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.

3. Американське неокейнсіанство. А.Хансен. С.Харріс.

4. Кейнсіанство у Франції. Ф.Перру

5. Неокейнсіанські теорії економічного росту. Р.Харрод, Є.Домар.

6. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, Н.Калдер, П.Сраффа.

Наприкінці 19 – початку 20ст. процес концентрації та централізації капіталу та виробництва спричинив посилення суспільного характеру виробництва в капіталістичних країнах.

Загострення його соціально-економічних протиріч обумовило зростання циклічності розвитку ринкової економіки, посилення інфляційних процесів та актуальність питань про економічну роль держави.

Сучасна економічна теорія представлена різними напрямами та школами, відмінність між якими визначається підходами до таких проблем – ступеню і методів державного регулювання, його перспектив, соціально-економічної організації системи ринкового господарства. Відповідно до цього основними напрямами розвитку економічної теорії є:

1) неокласичний (неокласизм) – представники якого стоять на позиціях свободи підприємницької діяльності, економічного лібералізму;

2) кейнсіанство, тобто що об’єднує теорії державного регулювання економіки;

3) інституціонально-соціальний (іституціоналізм) – спостерігається диференціація в середині кожного з цих напрямків та тенденція до зближення І-ого та ІІ-ого напрямів.

Але все ж таки панівну тенденцію втілює неокласицизм (див 357)

1.

Вплив неокласицизма в 20-30рр. різко упав, тому що пережива кризу.

Механізм вільної конкуренції не забезпечував подолання протиріч ринкового господарства. Сама практика показує необхідність втручання держави в господарське життя. В зв’язку з цим гостро стало питання про розробку нової теоретичної концепція, яка обгрунтувала б напрями і методи регулювання економіки з боку держави. За цих умов в 30рр. 20ст. виникає новий напрям в економічній теорії – “регульована економіка”, засновником якого був Джон Мейнард Кейнс.

В подальшому цей напрям і одержав назву кейнсіанство.

Кейнсіанство – напрям в економічній науці, що дає обгрунтування неможливості саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необхідності державного втручання в економічні процеси.

Вчення Кейнса було своєрідною реакцією на неокласичну школу і маржиналізм, які панували в економічній науці раніше.

Кейнс визнав, що капіталізм з його принципами вільної конкуренції вичерпав свої можливості. Він чітко сформулював новий напрям економічної теорії – теорію державної регульованої економіки.

В докейнсіанській економічній теорії, зокрема, неокласицизмі переважав мікроеконмоічний підхід (аналіз економіки з точки зору окремих господарських одиниць). Умови процвітання окремого господарчого суб’єкта ототожнювалися з умовами зростання та процвітання країни в цілому. На відміну від цього кейнсіанство віддає перевагу загальноекономічним умовам відтворення.

Кейнс зробив спробу розглянути капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями – споживання, нагромадження, заощадження, зайнятість, інвестиції – тобто величинами, які визначають рівень і темпи зростання національного доходу.

Аналізуючи ці народногосподарські величини він прагнув встановити причинно-наслідкові зв’язки, залежність та пропорції між ними, цим було покладено початок тому напряму в економічній науці, який називається макроекономічним (макроекономіка). Таким чином, теорія Кейнса та його послідовників – макроекономічна.

Сміт та неокласики, зокрема, Маршал, Пігу та Кларк досліджували економічні проблеми буржуазного суспільства з боку пропозиції ресурсів (їх рідкісності, цінності, найбільш ефективного поєднання для отримання максимальної продуктивності).

Основна ідея: пропозиція породжує свій власний попит.

Кейнс на І-ше місце висунув проблему ефективного попиту. На його думку сучасний рівень виробництва або національного дохода залежить від ефективного попиту, тобто платоспроможного попиту. ð А тому основна увага в кейнсіанстві приділяється проблемі реалізації тому, що на думку кейнсіанців неузгодження у сфері попиту – це основна перешкода для раціонального використання ресурсів, головна причина порушень процесу відтворення.

В цілому кейнсіанство спричинило суттєвий вплив як на економічну теорію і всю сучасну економічну науку в цілому, так і на економічну політику значної частини країн світу.

Виникнувши в 30рр. кейнсіанство займало провідні позиції в економічній теорії та політиці провідних країн світу та протязі 40рр.

2.

Дж. Мейнард Кейнс (1883 - 1946).

На всіх етапах своєї діяльності Кейнс проявляв особливий інтерес до застосування економічної теорії в рішенні конкретних прикладних проблем економічної політики.

Йому властива була майже систематична участь у розробці практичних рекомендацій для економічної політики уряду Великобританії.

З 1942р. до своєї смерті був директором Англійського банку.

В 20-30рр. виступив з рядом робіт з економічних питань. Найбільш відомою є його книга “Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей” (1936р.). В ній він сформулював основні положення тієї системи поглядів, яка одержала назву кейнсіанство.

Однією з головних теорій Кейнса є ідея державного регулювання ринкової економіки ð а тому Кейнс увійшов у історію економічною науки саме як розробник теорії і програми такого регулювання, сформульованого ним у формі загальної теорії зайнятості. На відміну від класиків та неокласиків Кейнс не розглядав капіталізм, як систему економічних гармоній. Він говорить про притаманні цьому суспільству недоліки. Основними з них він вважав не повне використання виробничих та трудових ресурсів, кризи, безробіття. ð Кейнс зробив спробу дослідити причини цих недоліків і розробив конструктивні рекомендації щодо їх усунення.

На думку Кейнса головна причина криз та безробіття – недостатність сукупного попиту. Його недостатність обумовлена дією основного психологічного закону. Згідно з цим законом зі зростанням доходу збільшується і споживання, але не тією мірою, якою збільшується доход, оскільки зростає схильність до заощаджень. Це стримує зростання попиту і споживання.

Тому в центрі теорії Кейнса – проблема факторів, що визначає величину попиту та його зростанням.

Досліджуючи цю систему Кейнс ввів такі поняття, як схильність до споживання – це доля споживання в національному доході; схильність до заощадження визначається чистиною доходу, що заощаджується; схильність до інвестицій – частина національного доходу, яка йде на розширення виробництва; переваги ліквідності, прагнення перетворити в позичкову форму; гранична ефективність капіталу – норма прибутку тощо.

На перший план висувається споживання і найважливішою категорією є категорія ефективності попиту.

Кейнс розрізняв двоякий попит – споживчий та інвестиційний (виробничий) на засоби виробництва. Кенс розглядає ефективний попит у зв’язку з дією 3-ох факторів – схильність до споживання. Цей фактор визначає величину споживчого попиту, його недостатність обумовлена дією психологічного закону, однак вона може бути компенсована за рахунок другого фактору – схильності до інвестицій. Цей фактор визначає величину інвестиційного попиту. Саме інвестиціям Кейнс відводить визначну роль у визначенні розмірів зайнятості, ріст інвестицій розглядався як найважливіший у забезпеченні ефективного попиту, однак на думку Кейнса ефективний інвестиційний попит недостатній, це обумовлено спадною граничною ефективністю капіталу, та стійким рівнем відсотка; внаслідок перевага ліквідності – грошова форма капіталу, як найбільш зручної. Тому третій фактор – перевага ліквідності. Цей фактор спричиняє зворотну дію на ефективний попит, в результаті відбувається невідповідність сукупного попиту – сукупній пропозиції.

З’ясувавши причини, що породжують недоліки капіталістичної системи та фактори, які на них впливають, Кейнс розробив практичні рекомендації по їх усуненню – економічну програму державного регулювання економіки.

На думку Кейнса держава повинна стимулювати підвищення ефективного попиту, перш за все – інвестиційного, продуктивного, за рахунок бюджетних методів (система державних закупівель і домовленостей), за рахунок заходів по підвищенню граничної ефективності капіталу і знищенню норми процента за допомогою помірної інфляції, впровадження пільгової (заохочувальної) для корпорацій системи податків, державного субсидіювання з метою росту виробництва. Таким чином податки і займи розглядалися Кейнсом як інструмент антициклічного регулювання. Він пропонував розвиток будь-якого виробництва, підтримку його з боку держави. В цілому економічна теорія та програма Кейнса спричинили величезний вплив на розвиток економічної науки та економічну політику провідних країн світу.

До мультиплікатора Кейнса додали акселератор.

3.

Американський варіант кейнсіанства.

Кейнсіанська теорія отримала розповсюдження в різних країнах. Після Другої Світової Війни почали відігравати важливу роль американські економісти. Найбільш розгорнуте викладення американського варіанту кейнсіанства зробили професори Гарвардського університету;

- Елвін Хансен (1887 – 1976)

- Сеймур Харріс (1897 – 1974)

Їх розробки одержали назву неокейнсіанства (ортодоксального кейнсіанства).

Головною проблемою було забезпечення збалансованості ринкового господарства. досягнення його економічної рівноваги. Тому американці розробили американську інвестиційну теорію циклу. На їх думку першочерговим є зниження розмірів реальних інвестицій. Реальним фактором була прийнята динаміка інвестицій.

Інвестиційна теорія є однією з найбільш розповсюджених теорій циклу, що увібрала в себе основні положення теорії Кейнса. Але вона була доповнена деякими новими елементами, головним з них є механізм акселератора. Значне місце в макроекономічній моделі Кейнса посідає механізм мультиплікатора, який являє собою відношення приросту доходу до приросту інвестицій . Він виконує роль множника, що автоматично забезпечує зростання доходу в наслідок кожного нового приросту інвестицій. Мультиплікаторний процес зображувався Кейнсом у вигляді ланцюгової реакції, в якій кожні нові інвестиції викликають кратне збільшення доходу і зайнятості. Акселератор – це відношення приросту інвестицій до приросту доходу, тобто числовий множник, на який кожний приріст доходу збільшує інвестиції. Інвестиційна теорія поєднала механізм мультиплікатора і акселератора. Мультиплікатор, на думку неокейнсіанців, забезпечує зростання доходу. Акселератор, прискорюючи цей процес доповнює його тим, що кожний приріст доходу веде до наступного збільшення капіталовкладень. Виконуючи зворотній зв’язок акселератор повинен прискорювати регулювання економіки, роблячи його безперервним.

Інвестиційна теорія стала основою розробки неокейнсіанських антициклічних програм, які концентрували увагу на динаміці інвестицій, їх регулюванні з боку держави. Так Хансен запропонував два методи регулювання економіки, -- стабілізація обсягів інвестицій, а значить компенсацію коливання приватних інвестицій засобами податкової і грошової політики.

Основний наголос робився на державні витрати – збільшення державних інвестицій за допомогою бюджетного і кредитного механізмів. Для покриття державних витрат рекомендувалося збільшити податки, державні позики, здійснювати помірну інфляцію. стимулювання приватних інвестицій пропонувалося здійснювати за допомогою державних замовлень і закупівель, надання субсидій та кредитів, податкових пільг.

Американські неокейнсіанці вважали державний бюджет головним механізмом регулювання економіки. Вони називали його “вбудованим стабілізатором” покликаним автоматично реагувати на циклічні коливання і пом’якшувати їх.

До “вбудованих стабілізаторів” в доходній частині бюджету відносяться – подоходний податок, а у витратній – виплати на соціальне страхування, виплати по безробіттю та інше. На думку американців, сума податків зростає під час підйому і зменшується під час криз. Видатки держави збільшуються в період криз і зменшуються під час підйомів, таким чином автоматично стабілізуються розміри ефективного попиту.

4.

Кейнсіанство у Франції.

У Франції кейнсіанство одержало розповсюдження на початку середини 40-х рр. Деякі французькі економісти сприйняли теорію Кейнса без будь-яких змін; інші, хоч і схвалили ідею державного втручання в економіку, але критично поставилися до теоретичної системи Кейнса. Вони запропонували здійснювати планування економіки. Франсуа Перру (1903 – ) розробив теорію “індикативного” планування (рекомендований). Розробка і прийняття національних планів розвитку здійснення зі згоди та компромісів різних соціальних груп, так званих “соціальних діалогів”. Координуючою силою виступає держава, метою є досягнення узгоджених дій та забезпечення гармонійного росту. Національний план являє собою “упорядкований синтез планів підприємств”. При індикативному плануванні держава (центр) висуває різними цілями і різними, перш за все непрямими діями намагання спонукати підприємців до відповідних дій. Обов’язкові цілі ставилися лише для державного сектору. Теорія індикативного сектору знайшла практичне втілення у Франції, де з 1947р. розроблялися і впроваджувалися 5рр. плани. Практика індикативного планування одержала розповсюдження також в деяких інших країнах.

5.

В 50рр. деякі прихильники основних ідей економічного вчення Кейнса та його послідовників щодо необхідності обгрунтування необхідності і можливості державного регулювання економіки сприйняли ці ідеї як вихідну позицію для розробки нових теорій, суть яких зводилися до з’ясування і обгрунтування механізму постійних темпів економічного зростання. В результаті виникли так звані неокейнсіанські теорії росту, вони базувалися на врахуванні системи “мультиплікатор – акселератор” та моделюванні економічної дянаміки з використанням характеристик взаємозв’язку між споживанням та нагромадженням.

Основними авторами таких теорій економічного росту стали професор Масачусетського технологічного інституту Євсей Домар (1914 - …) та професор Оксфордського університету Р.Харрод (1890 - 1978). Їх теорії об’єднує загальний висновок про доцільність постійного темпу економічного росту, як вирішальної умови динамічної рівноваги економіки, за якою досягається повне використання виробничих потужностей і трудових ресурсів.

Другим положенням моделі Харрода-Домара є визнання передумови про постійність в тривалому періоді таких показників, як доля заощаджень в доходах і середня ефективність капіталовкладень. Третя схожість їх моделей полягає в тому, що обидва автори досягнення динамічної рівноваги та постійного росту вважали не автоматично можливим, а наслідком відповідної державної політики, тобто акт державного втручання в економіку.

В неокейнсіанській теорії економічне зростання спочатку орієнтоване на спрощену модель росту (однофакторну), яка визначала співвідношення між виробництвом і попитом.

Темп росту був поставлений в залежність від величини нагромадження і виступав як функція нагромадження частини національного доходу, тобто норма нагромадження визначала ріст національного доходу.

В якості механізму, що забезпечував функціонування цієї моделі була застосована взаємодія “мультиплікатор - акселератор”. З часом з’явилися багатофакторні моделі економічного росту. Вони являють собою модифікацію однофакторної моделі, шляхом введення в неї механізму циклічних коливань, врахування впливу НТП на виробництво та зміни його галузевої структури тощо.

6.

Посткейнсіанство – це ліве, радикальне, реформістське крило кейнсіанства. Воно сформувалося в післявоєнний період. Основними представниками є англійські економісти: Джофн В.Робінсон (1903 - 1983), Н.Калдор, П.Сраффа та американські економісти: С.Вайнтрауб, А.Ейхнерх. Центральне місце в посткейнсіанських теоріях займає проблема росту і розподілу.

Посткейнсіанці рекомендували проводити таку політику, яка сприяла б перерозподілу національного доходу з урахуванням інтересів трудящих, широких верств населення. Вона намагалася встановити зв'язок між розподілом національного доходу і темпами його росту. Вони виступають з антимонополістичних позицій, намагаються розробити рекомендації щодо реформування капіталістичної системи, ліквідації її основних недоліків з метою зробити її такою, що більше відповідає інтересам широких верств населення.

 

 

Реферат на тему: Економічне кейнсіанство та його особливості в різних країнах

Популярні роботи

Останні реферети