Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Електронна комерція в Україні. Стан та перспективи розвитку - Страница 3

Индекс материала
Реферат на тему: Електронна комерція в Україні. Стан та перспективи розвитку
Страница 2
Страница 3
Страница 4

4.2 Прискорені темпи розвитку електронної комерції у Європі.

Старий Світ вірить у цифрову економіку і вся Європа останні п'ять років знаходиться у стані переслідування Америки. З технічної точки зору, у Європі немає цифрової економіки у американському розумінні. Темпи приросту продуктивності праці, як один з найхарактерніших результатів поступового впровадження цифрової економіки, у Європі втричі менші ніж у США. І це при тому, що вже у 1997 р. інформатизація деяких європейських країн (Фінляндія, Франція) у процентному співвідношенні перевищувала аналогічні показники в США. Причиною такого відставання є т.з. "ефект Девіда" - ефект затримки впливу на стан економіки впровадження нових технологій.

Але вже у 1999 р. темпи зростання електронної комерції у Європі перевищили американські показники, і склали майже 200% на рік (див. Рис 4.2.1). Проте об'єм роздрібних продаж становив лише 3,5 млрд. дол., тобто менше ніж 0,2% всіх роздрібних продаж. Лідерами виявились фінські споживачі (12,7%), на другому місці Франція (10%), потім Німеччина (4%) та Великобританія (2,8%).

На кінець 2000 р. об'єм електронної комерції у Європі досягнув 40 млрд. дол., причому на сектор B2C припало близько 10 млрд. дол.

Зростаючи в середньому на 140% на рік загальний об'єм електронної комерції сягне 1,5 трлн. дол. у 2004 р. З них 1,4 трлн. припаде на B2B. Лідерство у електронній комерції отримають Англія та Німеччина, на котрі припадатиме половина всіх європейських доходів електронної комерції.

 

Дані діаграми агреговані за статистичними даними eMarketer.

Для сектору B2B найбільш перспективними є автомобільна промисловість, транспорт, та енергетика. Проте, перспективи розвитку B2B у Європі не такі значні, як у США.

4.3 Азійський досвід у розвитку електронної комерції.

На даному етапі багато країн Азійсько-тихоокеанського регіону знаходяться на стадії бурхливого розвитку мережі Інтернет, що, в свою чергу, вже у близькому майбутньому може призвести до бурхливого розвитку електронної комерції.

Вже зараз доходи компаній АТР від електронної комерції сягнули 66 млрд. дол., з яких 61 млрд. дол. припадає на сектор B2B.

Важливо відмітити нерівномірність розвитку електронної комерції у АТР. Так, Японія є інтернет-гігантом у регіоні. З 5 млрд. дол. що припадають на роздрібну онлайн торгівлю у регіоні майже 2,5 млрд. дол. припадає на Японію (див. Рис. 4.3.1)

 

За даними eMarketer.

5. Інвестиції у електронну комерцію.

Починаючи з 1996 р. вся т.з. "інтернет-економіка" переживала інвестиційний бум, котрий врешті-решт закінчився очікуваним спадом та відпливом капіталу у березні 2001р. Індекс NASDAQ впав майже в три рази і зупинився лише на відмітці у 1000 пунктів. Велика кількість компаній розорилась, інші з труднощами утрималися на плаву, і тепер мусять переглядати свою стратегію подальшої поведінки, в першу чергу у галузі електронної комерції. Інвестори швидко покидають сектор компаній, що працюють в Мережі, цей процес може призвести до зникнення більшості інтернет-компаній.

Надмірна капіталізація цифрової економіки, та електронної комерції, в першу чергу, досягли масштабів абсурдності. Так в середині 2000 р. капіталізація однієї компанії, що продавала авіаквитки через інтернет перевищувала по показникам сукупну капіталізацію провідних авіакомпаній США (!!!).

Питання глобальної реструктуризації всього світового бізнесу, що пов'язаний з глобальними телекомунікаційними мережами, стає надзвичайно актуальним. І лише така реструктуризація зможе повернути електронну комерцію до нормального стану.

Основною причиною такої немобільності капіталу, котрий майже рік надходив до вже перенасиченої інвестиціями сфери економіки став психологічний фактор, коли інвестори, навіть не зрозумівши суті проектів вкладували у них гроші, ставлячи за приклад шалене зростання акцій таких компаній як Amazon, Yahoo!, AOL, тощо[14].

Як тільки інвестори переконалися, що доходи від їх капіталовкладень не справджуються, вони почали вилучати засоби, тим самим віднявши фінансовий двигун у "інтернет-економіки". Причому наслідки стали наскільки критичними, що цей провал "інтернет-економіки" порівнюють з "тюльпаноманією" початку 30-х років 17 ст. у Нідерландах та з залізнодорожним бумом 40-х років 19 ст.

З іншого боку цей крах дозволив чітко розгледіти основні недоліки "інтернет-економіки", та електронної комерції зокрема:

- До кризи більшість компаній, що займалися електронною комерцією не впроваджували принципово нові методи виробництва, а лише загострювали конкуренцію, причому більшість таких "конкурентів" були непрофесійними суб'єктами.

- Прагнення до пошуку нових ринків збуту замість прагнення до підвищення конкурентноздатності за рахунок нижчої ціни.

- Часті помилки у виборі технологій.

- Неспроможність утримати споживача постійними новинками, котрі врешті-решт закінчувались, і разом з собою ховали всі надії на відродження

Цікаво, що електронна комерція вплинула також на звичайні світові ринки. Тож основні інвестиційні очікування зараз спрямовані на B2B, на галузь, яка першою стала використовувати всі переваги електронного способу виробництва.

На думку експертів криза продовжуватиметься не більш ніж два роки, причому кризовий стан ринків не означитиме зупинку його постійного розширення.

6. Державне регулювання електронної комерції.

Сфера взаємовідносин компаній, що займаються електронною комерцією та держави є дуже заплутаною. Цю сферу можна розглядати у двох аспектах:

У аспекті оподаткування електронної комерції досі в жодній країні не визначено навіть теоретичні засади оподаткування електронної комерції. Справа у тому, що існуючі зараз у більшості країн норми та правила, що визначають поведінку компаній як платника податків, були розроблені досить давно, і не враховують специфіку електронної комерції, віртуальну природу товарів та послуг, що розміщені у Мережі. Щодо оподаткування доходів від електронної комерції, то невирішеними залишаються не лише практичні, але і суто теоретичні запитання.

Фундаментальна ідея, що зараз визнана майже у всьому світі, полягає в тому, що вже існуючі податки можуть бути застосовані до електронної комерції, і тому електронна комерція не повинна додатково оподатковуватися[15]. Для того, щоб з'ясувати, які наслідки, з точки зору оподаткування матиме та чи інша транзакція, слід абстрагуватись від віртуальної суті транзакції, і розглядати всі угоди як звичайні. Цією проблемою займається Міжнародна податкова асоціація (IFA) та Організація економічної співпраці та розвитку (OECD).

Незважаючи на всі спроби, наступні проблеми оподаткування електронної комерції досі не були вирішені навіть теоретично:

- непроінформованість продавця щодо статусу покупця, при тому, що податковим законодавством передбачені різні податкові ставки для різних покупців.

- визначення інформаційних товарів чи як послуг чи як уречевленого товару, за умови, що податкове законодавство розглядає товар лише у уречевленій формі.

- відсутність інформації про надані продавцем послуги, що не виходили за рамки Мережі.

- відсутність інформації про місцезнаходження покупця.

З точки зору макроекономічного регулювання електронної комерції державою ситуація зрозуміліша. Ще у 1996 р. Президент США затвердив директиву стосовно електронної комерції, принципи якої залишаються актуальними і по сьогоднішній день:

- приватний сектор має переважати;

- державні органи не повинні застосовувати будь-які заборони та примус, окрім тих випадків, коли немає іншого вибору;

- там де потрібне втручання держави, воно має бути мінімальним настільки, наскільки дозволяє законодавство;

- державні органи мають враховувати унікальні особливості Мережі;

- електронна комерція має основуватись на глобальній основі.

Такі принципи регулювання збережені також і в Європі і в Азії.

ВИСНОВКИ

Розглянувши теоретичні та практичні аспекти електронної комерції, її динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі ми можемо зробити наступні висновки та прогнози:

§ З кожним роком електронна комерція, у складі цифрової економіки, займає все помітніше місце, і вже відіграє роль не тільки засобу пошуку нових ринків збуту, а й, що значно важливіше, передбачає нові способи виробництва, перерозподілу та збуту товарів та послуг.

§ Галузь електронної комерції B2C є занадто інерційною, завдяки інерційності попиту споживачів, тому її розвиток буде сталим, але вже не таким швидким як у 1995-2000 рр.

§ Галузь B2B ще навіть не досягла і 10% своїх потенційних можливостей. Загальний об'єм транзакцій B2B співвідноситься до B2C як 9:1. Темпи розвитку B2B електронної комерції не знижуватимуться наступні 5 років.

§ США не втратять свого лідерства у галузі електронної комерції щонайменш наступні 5 років, за умови мудрої державної політики у цій сфері. Хоча частка доходів електронної комерції США і зменшиться.

§ Європа скоротить розрив між нею та США у галузі електронної комерції, але не досягне "запланованого" інформаційно-економічного лідерства.

§ Азійський ринок електронної комерції значно розшириться, в першу чергу за рахунок Китаю. Можливо, Китай у своєму розвитку галузі B2C навіть перездожене Європу.

§ Інвестиційний клімат сектору B2C щонайменше ще 2 роки залишатиметься несприятливим. B2B дуже швидко відновить свою репутації у очах інвесторів, перш за все за рахунок "великих гравців".

§ Принципи державного регулювання у галузі електронної комерції залишаються мінімалістськими, хоча можлива зміна ситуації в США суто з політичних причин.

§ Вцілому, не дивлячись на "крах мережевої економіки", стан та динаміка розвитку електронної комерції свідчать на користь оптимістичних прогнозів.

Список використаних джерел

- Американская модель "новой экономики" распостраняется на другие страны // БИКИ. - 2000. N42. c.1,4.

- В. Аузан. B2C: Back To Colegge // Эксперт, Интернет. - 2001. N2 (10).

- А. Демидов. Digital money - электронные деньги. // Деньги. Март 1997

- В. Достов. Электронные наличные как орудие торгово-финансовой революции. // Интернет-журнал ReadMe! -2000.

- В. Завалеев. Что такое электронная коммерция // Центр інтернет технологій. - 1996.

- Как лопается интернет-пузырь // Cnews.ru - март 2001.

- В. Коломієць. Міжнародні інформаційні системи. ВПЦ "Київський університет". -2001. с.408-432.

- Развитие Интернета в Азии - все выше и выше // Monitoring.ru - 2000.


Популярні роботи

Останні реферети