Центральна Всеукраїнська 

Онлайн Бібліотека

Українські Реферати


Реферат на тему: Інтегровані заняття як засіб розвитку особистості в дошкільному закладі - Страница 3

Индекс материала
Реферат на тему: Інтегровані заняття як засіб розвитку особистості в дошкільному закладі
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Чому вони стали розвиватися навесні? Чому на зиму звірі вдягають тепліші шуби, а дерева роздягаються? Хто викував сніжинку? Чому вона розтанула?)

Наочні образи, враження, здобуті під час спостережень, сприймання навколишнього, як бачимо, стають могутнім знаряддям розумового виховання. Із наочного образу думка дитини перекидається на відпрацювання інформації про цей предмет. Система проблемних запитань педагога орієнтує на оволодіння формами і процесами мислення: виділення ознак, порівняння, виявлення причиново-наслідкових залежностей.

Школа сприймання, таким чином стає засобом оволодіння розумовими прийомами. І ефективність цієї роботи забезпечується передусім колективною мовленнєвою творчістю дітей. Казка, яскраві уявлення допомагають глибше осмислити закономірності природи.

Ось чому розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Подив перед прекрасним розковує думку навіть у найінертніших. І чим більше абстрактних понять, узагальнень треба засвоїти на уроці, тим частіше учень має звертатися до першоджерела думки – до природи, тим яскравіше мають закарбуватися в його свідомості образи й картини навколишнього світу. Це важлива закономірність розумового розвитку дитини (В.О.Сухомлинський).

Важливою складовою успіху уроку мислення в природі є вміння педагога системою проблемних запитань пробудити уяву дитини як основу творчої діяльності. У ході колективного спілкування з природою вихователь привертає увагу дітей до багатства і різноманітності природи. На що схожа галявина пролісків, коли ми її розглядаємо здалеку? А як зблизька придивимось до квіточки, що вона нам нагадує? Яку казкову історію тобі розповідають могутня сосна і молоді дубки, клени, берізки, що ростуть край лісу?

З ким розмовляє навесні вербичка на березі ріки? Сукупність проблемних запитань у процесі сприймання об’єкта спрямовано, як бачимо, на механізм уяви, на основні етапи переробки сприйнятого:

1. Розчленування враження на частини, виділення його окремих рис, залишення поза увагою інших.

(Ми спостерігаємо сніжинки, що летять у повітрі, наша увага прикута передусім до легкості сніжинок. Коли пригадуємо сніжинки зблизька, нас дивує їхня форма, вони, як зірочки. Від інших ознак – які вони холодні, граційні, швидкі – ми абстрагуємося, щоб гранично чітко вловити такі характерні ознаки, як легкість дивність форми).

2. Перебільшення чи применшення елементів враження.

(Сніжинки, що летять, нагадують нам білих мух, пташенят, пушинки, хмаринки в небі – ніби білі лебеді; сніговий горбок здаля – неначе зайчик причаївся).

3. Об’єднання, комбінування частин.

4. Кристалізація цих частин в образ.

(Сніжинки викувала цариця-зима, одягла їм прозорі віночки та й пустила на Землю).

Отже, управленні складними процесами сприймання, уваги, мислення, уяви здійснює вчитель через систему проблемних запитань.

Найскладніше на занятті мислення в природі – це добір видів діяльності з інших навчальних предметів, які доцільно інтегрувати під час спостережень за природою. Чим має керуватись педагог, інтегруючи види діяльності? Як уникнути мозаїки видів діяльності, штучного їх нагромадження, що лише стомлює дитину, розпорушує її увагу?

Найголовніше – домогтися повного злиття різних видів емоційно-образної і предметно-практичної діяльності. Прагнути, аби словесна творчість доповнювалась, увиразнювалась графічною, пісенною, телеметрами драматизації, хороводу, гри, внаслідок чого б активізувались пізнавальні можливості учнів.

Провідними тут мають стати сукупність дидактичних цілей уроку мови й мовлення, їм мають бути підпорядковані всі інші види діяльності, властиві різним заняттям (музиці, малюванню, хореографії, фізвихованню).

Ця сукупність може бути представлена структурно.

Дидактичні цілі заняття рідної мови і мовлення:

- нові знання лексики, фонетики, граматики, орфографії;

- розвиток усного й писемного зв’язного мовлення;

- удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;

- введення нового в систему раніше вивченого;

- підготовка до сприймання наступного матеріалу.

Орієнтованість різних видів діяльності на дидактичні цілі заняття мови й мовлення не головний принцип внутрішньої організації і занять мислення в природі й інших інтегрованих занять мови й мовлення. Коли слід проводити інтегровані заняття мови й мовлення? Найбільш доречними вони є як вступні до певної теми (розділу) або підсумкові.

Тематичні обрії інтегрованих занять надзвичайно широкі. Їх можна згрупувати навколо двох головних тем:

1) “Я у світ природи”;

2) “Я у світі людей”.

Для інтеграції видів діяльності рідної мови і мовлення можна використовувати навчальний матеріал з таким предметів:

- рідна мова і мовлення; зображувальна діяльність, музика, драматизація, дослідницька робота дітей, самостійне спостереження.

Шукаючи резерви загального розвитку дитини у навчанні, виникає необхідність здійснення розвитку за трьома основними напрямками “чутливе вухо”, “гостре око”, “умілі руки”.

Слід направляти розум дітей у гнучкості й швидкості процесів мислення. З цією метою на заняттях з розвитку мови використовуються різні види роботи:

- корисне і цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігор: “Злови звук”, “Який звук заблукав”;

- для тренування слухової пам’яті на заняттях проводиться гра “Будь точним” (вихователь читає ланцюжок з двох, трьох слів, вимовляє їх лише один раз, потім пауза, під час якої діти повторюють те, що запам’ятали, серед слів шукають одне, яке відрізняється від інших певною ознакою.

Наприклад: сорочка, черевики, плаття, пальто (одяг-взуття).

- завдання на виключення зайвого, винятково корисні для формування в дітей різнобічного аналізу, виділення головного. Для розширення кругозору використовується гра “Що є що” (діти відкладають картинки, які об’єднують видві і родові поняття)

ведмідь одяг заєць

мандарин квітка апельсин

шкарпетки дерево плаття

тюльпан тварина гвоздика.

До даної гри ставить ще кілька завдань.

- знайдіть слово у якому букв більше, ніж звуків; мова з наголосом на 2-му складі; слово , яке відповідає певній схемі;

- виконати звуко-буквенний аналіз слова.

Граючись діти не помічають, що виконали цілий ряд важливих навчальних завдань. Корисними і захоплюючими є ігри, вони дають можливість навчатися у більш легкій невимушеній формі. У гості до дітей запрошують казкових героїв. Використовуються загадки, ребуси, кросворди.

На різних етапах засвоєння матеріалу проводяться диспути клубу знавців “Що? Де? Коли?”. Люблять діти заняття-подорожі, заняття-ігри КВН, заняття-казки, заняття-спостереження.

На таких заняттях легко навчатися, проте підготовка до такого заняття забирає багато часу вихователя. Шукаючи шляхи урізноманітнення занять, проводяться інтегровані заняття.

Розробляючи систему інтегрованих занять мови й мовлення, ми переконалися, що найперспективнішою є така організація пізнання, коли спільною темою дидактичного матеріалу об’єднуються заняття рідної мови та низки інших навчальних предметів (читання, природознавство, художня праця, музика).

Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях різних предметів – визначальний методичний підхід організації пізнання мовних явищ у контексті мовленнєвої діяльності дітей. Він дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій та словесної творчості, індивідуалізувати навчання через раціональне використання між предметних зв’язків та засобів інтеграції, є важливим засобом диференціації навчання за способами та мірою допомоги.

Водночас ідейно-тематичне, мистецьке, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для створення мовленнєвих ситуацій, побудови комплексних вправ, вводить дітей у світ добра, краси, істини, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їхнього словника та граматичної структури мовлення.

Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях низки навчальних предметів дає змогу спланувати систему занять мови й мовлення, у яких раціонально поєднуються різні їхні види:

1) вступні заняття до певної навчальної теми з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності;

2) базові заняття, спрямовані на корекцію, контроль, вироблення навичок, умінь, узагальнення, систематизацію виучуваного мовного матеріалу, на яких не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними тут є між предметні зв’язки;

3) заключні заняття з вивчення певної теми із широким використанням інтегрованих видів діяльності як засобу активізації словесної творчості, розкриття виражальних можливостей мовний засобів (слова, граматичної форми, інтонації).

На перший вступних заняттях, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв’язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх. У цьому випадку своєчасним є використання між предметних зв’язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).

Заняття формування навичок, умінь, узагальнених мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага надається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту; складання зв’язних висловлювань за робочими матеріалами). Велику розливальну сутність набирає використання між предметних зв’язків. Інтегровані види діяльності є доцільними.

Завершальні заняття з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності змісту навчальних предметів.

Обґрунтовуючи місце інтегрованих занять у навчально-виховному процесі ми виходили із добутих наукових даних про структуру формування мовних знань у єдності їх засвоєння та застосування у мовленні, яку подано в таблиці № .

Таблиця №2

Структура процесу формування мовних знань

у єдності засвоєння та застосування їх у мовленні

Етапи формування мовних знань:

Засвоєння власне мовних знань

Оволодіння умінням вживати виучувані мовні знання у зв’язному мовленні

І. Початковий етап ознайомлення з мовними знаннями

І – актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;

- виділення і узагальнення істотних ознак поняття;

- встановлення зв’язків між ознаками, введення терміна, осмислення його

- актуалізація виучуваних мовних знань доведення поняття

ІІ. Етап закріплення, корекції, контролю, узагальнення

ІІ – закріплення істотних ознак поняття та його зв’язків;

- розрізнення виучуваного поняття від зовнішніх схожих;

- встановлення між понятійних зв’язків, відпрацювання опорних умінь;

- підготовка до сприймання наступного матеріалу

- розширення уявлення про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;

- активізація типових синтаксичних конструкцій, розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності

ІІІ. Етап застосування здобутих знань

ІІІ – удосконалення мовних знань, розгляд мовних засобів у функціональному аспекті

- розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати

<

Популярні роботи

Останні реферети